Глава 5.2.

Глава 5.2. ПРОЦЕДУРИ СЕРТИФІКАЦІЇ

Стаття 5.2.1. Захист професійної доброчесності посадових осіб, які засвідчують

Сертифікація має ґрунтуватися на найвищих можливих етичних стандартах, найважливішим з яких є повага й захист професійної доброчесності посадової особи, яка засвідчує.

Важливо включати в сертифікат лише ті конкретні твердження, які можуть бути точно і чесно підписані посадовою особою, яка засвідчує. Таким чином, не слід вимагати, наприклад, засвідчення того, що територія безпечна відносно хвороб, що не підлягають повідомленню в країні-імпортері, чи про появу яких посадова особа, яка засвідчує, не обов'язково поінформована. Неприпустимо вимагати підтвердження реальності фактів, що відбудуться після підписання документа і які, таким чином, не знаходяться ні під контролем, ні під безпосереднім наглядом посадової особи, яка засвідчує.

Стаття 5.2.2. Посадові особи, які засвідчують

Посадові особи, які засвідчують мають:

1. бути уповноважені компетентним органом країни-експортера підписувати міжнародні сертифікати здоров'я водних тварин;
2. підписуючи сертифікат, засвідчувати лише факти, про які їм відомо на момент підписання сертифіката, чи які були окремо засвідчені будь-якою іншою стороною, уповноваженою компетентним органом;
3. підписувати у відповідний час лише повністю й правильно заповнені сертифікати; якщо підписання сертифіката залежить від подання супровідного документа, посадова особа, яка засвідчує, має перевірити точність цього документа чи мати його в наявності перед підписанням;
4. не мати конфлікту інтересів у результаті комерційної операції, пов’язаної з водними тваринами й продуктами із водних тварин, що підлягають сертифікації, і бути незалежними від залучених комерційних сторін.

Стаття 5.2.3. Підготовка міжнародних сертифікатів здоров'я водних тварин

Сертифікати мають складатися відповідно до таких принципів:

1. Сертифікати мають бути розроблені таким чином, щоб звести до мінімуму можливість шахрайства, включаючи використання унікального номера ідентифікації чи інших відповідних засобів захисту. Сертифікати, надруковані на папері, мають містити підпис посадової особи, яка засвідчує, та офіційну унікальну печатку компетентного органу, що її видав. Кожна сторінка сертифіката на кілька сторінок, має містити унікальний номер сертифіката, а також цифру, що позначає номер сторінки із загальної кількості сторінок. Процедури електронної сертифікації мають надавати еквівалентні гарантії.
2. Сертифікати мають бути написані просто, чітко й максимально зрозуміло, не змінюючи їх юридичного значення.
3. Сертифікати мають бути написані мовою країни-імпортера, якщо вимагається. У цьому випадку вони також мають бути написані мовою, яку розуміє посадова особа, яка засвідчує.
4. Сертифікати мають передбачати відповідну ідентифікацію водних тварин й продуктів із водних тварин, за винятком випадків, коли цю операцію неможливо здійснити (наприклад, ікринки з очима водних тварин).
5. Сертифікати не мають передбачати засвідчення фактів, про які не відомо посадовій особі, яка засвідчує чи, які вона не здатна знаходяться перевірити й підтвердити.
6. У разі необхідності сертифікати мають супроводжуватися, коли вони передаються посадовій особі, яка засвідчує, пояснювальними записками із зазначенням усіх досліджень, перевірок і випробувань, що мають бути проведені до їх підписання.
7. Текст сертифіката не може бути змінений, крім вилучень, що мають бути підписані та засвідчені посадовою особою, яка засвідчує.
8. Підпис і печатка мають бути іншого кольору, аніж той, що використовується для друку сертифіката. Печатка може бути рельєфною, а не іншого кольору.
9. Приймаються лише оригінальні сертифікати з країни-імпортера.
10. Компетентний орган може видати сертифікати на заміну, наприклад, для заміни сертифікатів, що були втрачені, пошкоджені, містять помилки чи дані, що більше не відповідають дійсності. Ці сертифікати мають містити позначку, що чітко вказує на те, що вони замінюють сертифікати. У замінюваному сертифікаті мають бути зазначені номер і дата видачі сертифіката, який він замінює. Замінений сертифікат має бути анульований і, за можливості, повернутий до органу, який його видав.

Стаття 5.2.4. Електронна сертифікація

1. Сертифікація може бути досягнута шляхом електронного обміну даними між компетентним органом країни-експортера та компетентним органом країни-імпортера.
   1. Електронні системи сертифікації зазвичай забезпечують інтерфейс для комерційної організації, що продає товар, для надання інформації органу сертифікації. Посадова особа, яка засвідчує, має мати доступ до всієї необхідної інформації, включаючи походження водних тварин і результати лабораторних досліджень.
   2. Для обміну електронними сертифікатами та повного використання електронної системи обміну даними компетентні органи мають використовувати міжнародно стандартизовану мову, структуру повідомлень і протоколи обміну. Центр ООН зі сприяння торгівлі й електронної комерції (UN/CEFACT) надає вказівки щодо електронної сертифікації у стандартизованому XML (розширювана мова розмітки) й механізмів безпечного обміну між компетентними органами.
   3. Безпека обміну електронними даними має забезпечуватися цифровою автентифікацією сертифікатів, шифруванням, механізмами неспростовності, контролем доступу і перевіркою й міжмережевими екранами.
2. Електронні сертифікати мають містити ту саму інформацію, що й традиційні сертифікати.
3. Компетентний орган має мати запровадити системи, що забезпечують захист електронних сертифікатів від неавторизованих осіб та організацій.
4. Посадова особа, яка засвідчує має нести офіційну відповідальність за безпечне використання свого електронного підпису.

nb: вперше прийнято в 1995 році; останнє оновлення прийнято у 2015 році.