Глава 5.5.

Глава 5.5. КОНТРОЛЬ РИЗИКІВ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ВОДНИХ ТВАРИН, ПОВ'ЯЗАНИХ З переміщенНЯМ ВОДНИХ ТВАРИН

Стаття 5.5.1. Загальні положення

1. У кожній країні ці положення мають слугувати рекомендаціями для країн, що запроваджують заходи спрямовані на контроль ризиків відносно стану здоров'я водних тварин, пов'язаних з переміщенням цих водних тварин і продуктів із водних тварин. Вони не містять жодних положень про добробут тварин.
2. Транспортні засоби (чи контейнери), що використовуються для переміщення водних тварин, мають бути спроектовані, виготовлені та обладнані таким чином, щоб витримувати вагу водних тварин і води й гарантувати їх безпеку під час під час переміщення. Перед використанням транспортні засоби мають бути ретельно очищені й продезінфіковані відповідно до рекомендацій, що містяться у Водному кодексі.
3. Транспортні засоби (чи контейнери), в яких знаходяться водні тварини під час переміщення, мають бути надійно закріплені, щоб гарантувати оптимальні умови під час переміщення водних тварин і забезпечувати легкий доступ для персоналу, що їх супроводжує.

Стаття 5.5.2 Особливі міркування щодо контейнерів

1. Конструкція контейнерів, призначених для переміщення водних тварин, має бути такою, щоб запобігти випадковому витоку води тощо під час переміщення.
2. У разі переміщення водних тварин контейнери мають бути розташовані так, щоб їх вміст було видно.
3. Транзитні контейнери, що містять продукти із водних тварин, не слід відкривати, якщо лише служби охорони здоров’я водних тварин країни-транзитера не вважатиме це необхідним, і в цьому випадку слід вжити відповідних запобіжних заходів, щоб уникнути забруднення контейнерів.
4. Контейнери мають бути завантажені лише одним видом продукту або, якщо це неможливо, принаймні продуктами, не здатними забруднити один одного.
5. Кожна країна самостійно вирішує, який тип обладнання їй потрібен для транзиту та імпорту водних тварин і продуктів із водних тварин у контейнерах.

Стаття 5.5.3 Особливі міркування щодо переміщення водних тварин повітряним транспортом

1. Щільність завантаження для переміщення водних тварин у контейнерах повітряним транспортом буде визначатися з урахуванням:
   1. загального об'єму доступного простору, для кожного виду водних тварин;
   2. здатності контейнерів до забезпечення киснем під час перебування на землі та на всіх етапах польоту.

Що стосується риб, молюсків і ракоподібних, то простір, відведений для кожного виду водних тварин у контейнерах, підготовлених для окремого переміщення кількох водних тварин чи для переміщення груп водних тварин, має відповідати допустимій щільності, визначеній для відповідних видів водних тварин.

2. Схвалені СОЗТ Правила Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), що стосуються переміщення живих тварин можуть бути прийняті за умови, що вони не суперечать законодавству країни. (Копії цих Правил можна отримати в Міжнародній асоціації повітряного транспорту, 800 Place Victoria, P.O. Box 113, Montreal, Quebec H4Z 1M1, Canada).

Стаття 5.5.4 Дезінфекція й інші санітарно-гігієнічні заходи

1. Дезінфекцію та всі зоосанітарні роботи необхідно проводити з метою:
   1. уникнення будь-яких невиправданих незручностей та запобігання пошкодженню чи заподіянню шкоди здоров'ю людей і стану здоров'я водних тварин;
   2. уникнення пошкодження конструкції транспортного засобу чи його бортових пристроїв;
   3. запобігання, наскільки це можливо, будь-якого пошкодження продуктів із водних тварин.
2. На вимогу служба охорони здоров’я водних тварин видає перевізнику сертифікат із зазначенням заходів, застосованих до будь-якого транспортного засобу, частини транспортного засобу, що був (ла) оброблений (а), використаних методів, а також причин, що мотивували застосування цих заходів.
   У випадку повітряного судна сертифікат може бути замінений, за запитом, записом у Генеральній декларації повітряного судна.
3. Також за запитом служба охорони здоров’я водних тварин має видати:
   1. довідку про дату прибуття й вибуття водних тварин;
   2. сертифікат вантажовідправнику чи експортеру, вантажоодержувачу й перевізнику чи їх представникам із зазначенням застосованих заходів.

Стаття 5.5.5. Очищення транспортної води

Вода, що використовується для переміщення водних тварин, має бути належним чином оброблена після переміщення та/чи перед її скиданням, щоб мінімізувати ризик перенесення збудників хвороб. Конкретні рекомендації наведені в положеннях Глави 4.4. Дезінфекція закладів аквакультури й обладнання Водного кодексу.

Під час переміщення водних тварин перевізнику не слід дозволяти скидати чи оновлювати воду з транспортних цистерн за межі місць, спеціально передбачених для цієї мети на відповідній території країни. Стічні й промивні води не слід зливати в дренажну систему, що з'єднана безпосередньо з водним середовищем, де мешкають водні тварини. Тому воду з резервуарів слід або дезінфікувати відповідно до визнаного процесу (наприклад, 50 мг йоду чи хлору на літр впродовж однієї години), або скидати на землю, що не стікає безпосередньо у водойми у водойми, де мешкають водні тварини. Кожна країна сама визначає місця на власній території, де можна проводити ці операції.

Стаття 5.5.6. Скидання забрудненого матеріалу

Служба охорони здоров’я водних тварин має вжити всіх практичних заходів, необхідних для запобігання скиданню судном у внутрішні чи територіальні води країни будь-якого забрудненого матеріалу, що здатний передавати хворобу, включаючи воду, що використовується для переміщення водних тварин, у внутрішні чи територіальні води країни.

Стаття 5.5.7. Особливі міркування щодо переміщення живої риби в розплідних суднах

Розплідне судно (чи «колодязний човен») — це судно, що має вбудовані басейни, призначені для переміщення живої риби в морській воді, яка може бути оновлена ​​завдяки системі клапанів. Таким чином, цей тип човна пов’язаний із ризиком біозахисту, якщо риба, яку у ньому перевозять, заражена. Розплідне судно важко дезінфікувати.

1. Перевозити слід лише здорову рибу, що не має клінічних ознак хвороби в день завантаження. Розплідне судно має бути здатне повністю локалізувати рибу під час експлуатації.
2. Щільність завантаження слід визначати, беручи до уваги як загальний об’єм доступного простору для кожного виду риби, так і потужність оксигенації/аерації, доступної на всіх етапах переміщення.
3. Рибу можна перевозити в колодязних човнах з забрудненої ділянки, якщо це є частиною плану реагування на хворобу, схваленого компетентним органом.
4. Мають бути передбачені умови для попереднього спостереження за вмістом у колодязі, а у відповідних випадках має бути доступне обладнання для моніторингу.
5. Доступ персоналу закладу аквакультури до судна і з судна до кліток закладу аквакультури, включаючи обладнання, має бути обмежено.
6. Одночасне переміщення риби з різним станом здоров'я водних тварин підвищує ризик перезараження хворобою і не рекомендується.
7. Колодязні човни можуть обмінюватися водою у своїх резервуарах з довкіллям, за винятком спеціально відведених ділянок поблизу закладів аквакультури чи територій з популяціями диких водних тварин, що перебувають під охороною. Служба охорони здоров’я водних тварин має визначити ці ділянки на основі оцінки ризику.
8. Слід уникати кількох постачань риби під час однієї поїздки. Якщо такої практики неможливо уникнути, порядок доставлення має починатися з ділянок із найвищим станом здоров'я водних тварин (наймолодша вікова категорія), окремих закладів аквакультури чи закладів аквакультури з таким же станом здоров'я водних тварин.
9. На випадок загибелі риби під час переміщення необхідно мати план заходів за надзвичайної події, що дозволяє повністю локалізувати й утилізувати мертву рибу за допомогою схваленого методу утилізації. Цей план має бути підготовлений відповідно до рекомендацій щодо обробки й утилізації мертвих водних тварин й відходів водних тварин (готується).
10. Розплідні судна не відпливуть у разі несприятливих погодних умов і можуть вимагати відхилення від запланованого маршруту і графіка переміщень.
11. Перед повторним використанням колодязі слід очистити та, за потреби, продезінфікувати до прийнятного стандарту. Рівень дезінфекції має бути пропорційним ризикам. На колодязних човнах має бути контрольний список дезінфекції, що має зберігатися разом із судновим журналом і бути доступним для перевірки. Важливо переконатися, що всю рибу видалено з системи перед очищенням. Під час очищення перед початком дезінфекції всі органічні речовини будуть видалені. При цьому, слід керуватися загальними принципами та спеціальними рекомендаціями, викладеними у Водному посібнику.
12. При переміщенні між ділянками й зонами із різним станом здоров'я водних тварин слід дотримуватися процедур очищення та, за потреби, дезінфекції відповідно до стандартів, схвалених службою охорони здоров’я водних тварин.

nb: вперше прийнято в 1995 році; останнє оновлення прийнято у 2010 році.