Глава 5.8. ПРИКОРДОННІ ПУНКТИ В КРАЇНІ-ІМПОРТЕРІ
Стаття 5.8.1.
Компетентний орган встановлює спеціальні прикордонні пункти з офісом, укомплектованим необхідним персоналом, обладнаним матеріалами та приміщеннями, залежно від обставин, і, зокрема, засобами для:
- виявлення й ізоляції популяцій водних тварин, уражених чи підозрюваних у зараженні хворобою;
- проведення дезінфекції транспортних засобів, що використовуються для переміщення водних тварин й продуктів із водних тварин;
- проведення клінічних обстежень та відбору зразків матеріалу для діагностичних досліджень від живих водних тварин чи трупів водних тварин, уражених чи підозрюваних у зараженні хворобою, а також у відборі зразків продуктів із водних тварин, підозрілих у забрудненні.
Крім того, бажано, щоб міжнародні порти й аеропорти були обладнані засобами для стерилізації чи спалювання матеріалів, небезпечних для стану здоров'я водних тварин.
Стаття 5.8.2.
Якщо це необхідно для міжнародних транзитних переміщень, аеропорти якомога швидше мають бути обладнані зонами прямого транзиту, що, відповідатимуть умовам, встановленим компетентним органом.
Стаття 5.8.3.
Кожен ветеринарний орган має надати штаб-квартирі СОЗТ та зацікавленим країнам, якщо останні вимагатимуть:
- перелік спеціалізованих прикордонних пунктів пропуску та підприємств з перероблення водних тварин на своїй території, що мають дозвіл для міжнародної торгівлі;
- період повідомлення, встановлений відповідно до положень, викладених у пункті 2 Статей 5.9.1. та 5.9.2.;
- перелік аеропортів на своїй території, що мають зону прямого транзиту.
nb: вперше прийнято в 1995 році; останнє оновлення прийнято в 1997 році.