Глава 5.10.

Глава 5.10. ЗАХОДИ ПРИ МІЖНАРОДНОМУ переміщенНІ ЗБУДНИКІВ ХВОРОБ ВОДНИХ ТВАРИН Й ПАТОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Стаття 5.10.1 Вступ

Існує ризик того, що хвороба може виникнути внаслідок випадкового вивільнення збудників хвороб водних тварин при міжнародних переміщеннях упакованих продуктів із водних тварин. Ці збудники хвороби можуть вже існувати в країні чи бути завезеними випадково, чи ненавмисно. Тому важливо вжити заходів для запобігання їх випадковому вивільненню. Ці заходи можуть застосовуватися на кордонах країни шляхом заборони чи контролю за ввезенням визначених збудників хвороб водних тварин або патологічного матеріалу, що здатний їх містити.

Компетентні органи не мають вимагати застосування санітарних заходів до зразків біологічних продуктів, збережених для діагностичного застосування, оброблених таким чином, щоб знезаразити збудника хвороби.

Стаття 5.10.2. Ввезення збудників хвороб водних тварин

Безпечне переміщення збудників хвороб водних тварин, віднесених до списку СОЗТ у Водному кодексі, як у культурі, так і в патологічному матеріалі чи в будь-якій іншій формі, підлягає офіційному контролю компетентним органом з метою забезпечення належних запобіжних заходів для управління ризиком, пов'язаним зі збудником хвороби. Основні умови біозахисту мають відповідати ризику, що становить збудник хвороби, і, стосовно повітряного транспорту, відповідним стандартам Міжнародної асоціації повітряного транспорту чи інших відповідних транспортних асоціацій, щодо пакування й транспортування небезпечних вантажів, як зазначено в положеннях Статті 5.10.3.

Розглядаючи заявки на переміщення збудників хвороб водних тварин, віднесених до списку СОЗТ у Водному кодексі, як у культурі, так і в патологічному матеріалі чи в будь-якій іншій формі, з інших країн, компетентні органи мають враховувати природу зазначеного продукту, тварину, від якої він походить, сприйнятливість цієї тварини до різних хвороб і стан здоров'я водних тварин в країні-експортері. Можливо, доцільно вимагати, щоб цей продукт перед ввезенням піддавався обробленню, щоб мінімізувати ризик випадкового занесення збудника хвороби водних тварин, віднесеного до списку СОЗТ у Водному кодексі.

Служба охорони здоров’я водних тварин країни-експортера має гарантувати нешкідливість усіх продуктів, що не відповідають основним умовам біозахисту.

Стаття 5.10.3 Пакування й супровідна документація для транспортування

Безпечне переміщення збудників хвороб водних тварин, віднесених до списку СОЗТ у Водному кодексі, незалежно від того, чи це збудник хвороби, чи люди, які з ним працюють, чи довкілля, в першу чергу, залежить насамперед від належного упакування, й відповідальності відправника, що несе відповідальність за дотримання чинних правил при транспортуванні.

1. Основна потрійна система упакування

Система складається з накладення трьох шарів, як зазначено нижче:

1. первинний контейнер: означає перший маркований контейнер, водонепроникний і стійкий, що містить зразок; обгорнутий достатньою кількістю поглинального матеріалу, щоб поглинути всю рідину в разі руйнування;
2. вторинний контейнер: означає другий міцний, водонепроникний і стійкий контейнер, призначений для огородження й захисту основного контейнера (ів); кілька загорнутих первинних контейнерів можна помістити у вторинний контейнер; необхідно використовувати достатню кількість поглинального матеріалу для амортизації кількох первинних контейнерів;
3. зовнішня упаковка: вторинний контейнер поміщений у зовнішню упаковку, що захищає його та його вміст від зовнішніх впливів, таких як фізичні пошкодження, коливання температури й вода під час переміщення.

Лід чи сухий лід, якщо їх використовують під час переміщення, слід розміщувати поза вторинним контейнером. Якщо використовується лід, його слід помістити у водонепроникний контейнер, а зовнішня упаковка також має бути водонепроникною. Всередині зовнішньої упаковки вторинний контейнер має бути стійким до пошкоджень, що потенційно можуть виникнути внаслідок зрідження чи сублімації холодоагенту. Сухий лід НЕ слід поміщати всередину первинних чи вторинних контейнерів через ризик вибуху. Якщо використовується сухий лід, зовнішня упаковка має пропускати вуглекислий газ. Інструкції з упакування 904, встановлені Міжнародною асоціацією повітряного транспорту, мають дотримуватися під час транспортування пакунка, що містить сухий лід.

2. Документація

Бланки з даними про зразки, листи та інші типи документів, що ідентифікують чи описують зразок, а також ідентифікують відправника й одержувача, мають бути прикріплені скотчем до зовнішньої сторони другого контейнера разом із фотокопією ліцензії на імпорт, що зберігається в одержувача.

Стаття 5.10.4.

Будь-який відправник збудників хвороб водних тварин, віднесених до списку СОЗТ у Водному кодексі, чи патологічного матеріалу має переконатися, що зацікавлений одержувач має необхідну ліцензію на імпорт, як зазначено в положеннях Статті 5.10.2.

Стаття 5.10.5.

1. Про кожну партію збудників хвороб водних тварин, віднесених до списку СОЗТ у Водному кодексі, чи патологічного матеріалу відправник має заздалегідь повідомити відповідного одержувача, надавши йому наступну інформацію:
   1. точний опис зразка та його упаковки;
   2. кількість відправлених пакунків, а також марки й номери, що дозволяють їх ідентифікувати;
   3. дату відправлення;
   4. вид транспорту, що використовується для переміщення продукції (судно, літак, залізничний вагон чи автомобільний транспортний засіб).
2. Одержувач має повідомляти відправника про отримання кожного вантажу зі збудником хвороби водних тварин, віднесеної до списку СОЗТ у Водному кодексі чи патологічного матеріалу після його прибуття.
3. Якщо вантаж, про який було повідомлено відправником, не прибув до очікуваної дати, відповідний одержувач має повідомити про це компетентний орган країни-імпортера та водночас відправника в країні-експортері, щоб можна було вжити всіх необхідних заходів для негайного проведення розслідування.

nb: вперше прийнято в 1995 році; останнє оновлення прийнято у 2010 році.