Глава 11.4.

Глава 11.4. ЕНЦЕФАЛОПАТІЯ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ГУБКОПОДІБНА

Стаття 11.4.1. Загальні положення

1. Енцефалопатія великої рогатої худоби губкоподібна (ЕВРХГ) - це незмінно смертельна неврологічна пріонна хвороба великої рогатої худоби, спричинена атиповою формою пріонного білка (Pr^PSc), що містить збудників як типу — С (класична ЕВРХГ), так і H- та L-типів (атипової ЕВРХГ). Поїдання зараженого корму є основним шляхом передачі класичної форми ЕВРХГ. Атипова ЕВРХГ — це стан, що виникає дуже рідко і, як припускається, виникає спонтанно в будь-якій популяції великої рогатої худоби. Перорально вдавалось експериментально заразити низькомолекулярним типом атипової ЕВРХГ (L-типом ЕВРХГ), і не варто виключати можливість рециркуляції атипової форми ЕВРХГ, хоча немає доказів того, що вона відіграє значну роль в епізоотології ЕВРХГ.

2. ЕВРХГ вражає переважно велику рогату худобу. Інші види тварин можуть бути природно та експериментально сприйнятливими до ЕВРХГ, але вони не вважаються епізоотично-значущими, особливо якщо не практикується згодовування жуйним тваринам білкового борошна, отриманого з жуйних тварин. Рекомендації, наведені у цій главі, спрямовані на пом’якшення ризику для здоров'я людей і тварин, пов'язаного з ЕВРХГ лише для великої рогатої худоби.

3. Для цілей Наземного кодексу, виникнення випадку ЕВРХГ визначається виявленням збудника класичної ЕВРХГ в тканині головного мозку великої рогатої худоби.

4. Для цілей цієї глави «велика рогата худоба» означає тварин виду Bos taurus чи Bos indicus.

5. Коли товари імпортуються відповідно до цієї глави, ризик ЕВРХГ країни-імпортера чи зони призначення не залежить від ризику ЕВРХГ країни експортера, зони чи компартменту походження.

6. Стандарти діагностичних досліджень описані в Посібнику наземних тварин.

Стаття 11.4.2. Безпечні товари

При наданні дозволу на імпорт чи транзит наступних товарів, отриманих від великої рогатої худоби, ветеринарні органи не мають вимагати будь-яких умов, пов'язаних з ЕВРХГ, незалежно від ризику ЕВРХГ, що становить популяцію великої рогатої худоби в країні експортері, зоні чи компартменті, що експортує:

1. молоко та молочні продукти;

2. сперма та ембріони великої рогатої худоби, отримані in vivo, зібрані та оброблені згідно з відповідними главами Наземного кодексу;

3. шкури та шкіра;

4. желатин і колаген;

5. жир з максимальним вмістом нерозчинних домішок 0,15% за вагою та похідні, виготовлені з цього жиру;

6. дикальційфосфат (без домішок білка чи жиру);

7. кров плодів.

Іншими товарами великої рогатої худоби можна безпечно торгувати, якщо вони відповідають відповідним статтям цієї глави.

Стаття 11.4.3. Загальні критерії для визначення ризику ЕВРХГ країни, зони чи компартменту

Через специфічні етіологічні та епізоотологічні особливості ЕВРХГ ризик країни, зони чи компартменту визначається на основі наступного:

1. Оцінки ризику ЕВРХГ, відповідно до положень «Заявки на офіційне визнання СОЗТ стану ризику Енцефалопатії великої рогатої худоби губкоподібної», що оцінює ризик рециркуляції збудника класичної ЕВРХГ в популяції великої рогатої худоби шляхом визначення всіх потенційних факторів, пов'язаних з виникненням ЕВРХГ та їх історичної перспективи. Країни-учасниці мають щорічно переглядати оцінку ризику, щоб визначити, чи змінилася ситуація.

   Оцінка ризику для цілей ЕВРХГ, заснована на структурі, передбаченій Статтею 2.1.4., складається з:

   1. Оцінка проникнення

      Оцінка проникнення оцінює ймовірність того, що збудник класичної ЕВРХГ був завезений в країну, зону чи компартмент через імпорт наступних товарів впродовж попередніх восьми років:

      1. велика рогата худоба;

      2. білкове борошно, отримане з жуйних тварин;

      3. корми (крім упакованих та маркованих кормів для домашніх тварин), що містять білкове борошно, отримане з жуйних тварин;

      4. добрива, що містять білкове борошно, отримане з жуйних тварин;

      5. будь-який інший забруднений товар, чи може бути забруднений товарами, перерахованими в Статті 11.4.15.

   2. Оцінка впливу

      Оцінка впливу оцінює ймовірність зараження великої рогатої худоби збудником класичної ЕВРХГ впродовж попередніх восьми років через імпортовані товари чи внаслідок присутності збудника класичної ЕВРХГ в місцевій популяції великої рогатої худоби в країні, зоні чи компартменті.

      Перший крок в оцінці впливу включає оцінку практики тваринництва шляхом розгляду впливу:

      1. Тваринницька галузь практикує запобігання згодовування білкового борошна великої рогатої худоби отриманого від жуйних тварин, враховуючи:

         • показники популяції великої рогатої худоби та системи виробництва і ведення сільського господарства;

         • методи годівлі, включаючи використання добрив, що містять білки жуйних тварин, на землях для випасу чи заготівлі кормів;

         • практики забою та поводження відходами;

         • практики перероблення;

         • виробництво, маркування, дистрибуція та зберігання кормів.

      Залежно від результатів цього етапу, може також знадобитися оцінка заходів зі зниження ризиків, спрямованих на боротьбу з ЕВРХГ, шляхом аналізу впливу:

      2. Спеціальні заходи зі зменшення ризику, що запобігають згодовуванню білкового борошна великій рогатій худобі, отриманого від жуйних тварин, враховуючи:

         • характер та обсяг заборон на згодовування жуйним тваринам білкового борошна, отриманого від жуйних тварин;

         • частки товарів з найбільшою заразністю ЕВРХГ, як зазначено в пункті 1 Статті 11.4.15.;

         • параметри процесу перероблення;

         • запобігання перехресному забрудненню під час перероблення, виробництва, транспортування, зберігання та згодовування кормів;

         • програму інформування в щодо заборони кормів;

         • моніторинг та дотримання заборони на корми.

      Залежно від результатів оцінки впливу, оцінка наслідків (у пункті c) нижче) може не знадобитися.

   3. Оцінка наслідків

      Оцінка наслідків оцінює ймовірність зараження великої рогатої худоби після контакту зі збудником класичної ЕВРХГ, а також ймовірний ступінь і тривалість будь-якої подальшої рециркуляції та ампліфікації вірусу в популяції великої рогатої худоби впродовж попередніх восьми років. Фактори, що слід враховувати при оцінці наслідків:

      1. вік при експозиції;

      2. тип виробництва;

      3. вплив практики розведення великої рогатої худоби чи запровадження специфічних для ЕВРХГ заходів з пом’якшення наслідків в умовах заборони використання кормів.

   4. Оцінка ризику

      Оцінка ризику об’єднує результати та висновки, отримані в результаті оцінки проникнення, впливу та наслідків, щоб забезпечити загальну оцінку ризику рециркуляції збудника класичної ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби.

2. Впровадження програми постійного нагляду за ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби відповідно до Статті 11.4.20.

3. Історія виникнення та фіксування випадків ЕВРХГ, ураженої атиповою ЕВРХГ.

4. Визначення дати, починаючи з якої ризик рециркуляції збудників ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби був незначним, базуючись на пунктах 1-3 вище.

Стаття 11.4.4. Незначний ризик ЕВРХГ

Ризик ЕВРХГ для країни чи зони можна вважати незначним, якщо всі наведені нижче умови для популяції великої рогатої худоби були дотримані впродовж принаймні останніх восьми років:

1. Оцінка ризику, як описано в пункті 1 Статті 11.4.3., що виявила всі потенційні фактори ризику, пов'язані з класичною ЕВРХГ, була проведена, і країна-учасниця продемонструвала документально підтвердженими доказами, що будь-які виявлені фактори ризику були належним чином керовані та що ризик рециркуляції збудника класичної ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби в результаті цього був незначним:

   АБО

   1. практики галузі тваринництва, що гарантують, що білкове борошно, отримане від жуйних тварин, не згодовується жуйним тваринам;

   ЧИ

   2. ефективне та безперервне пом’якшення кожного ідентифікованого ризику, що гарантує, що білкове борошно, отримане з жуйних тварин, не згодовувався жуйним тваринам.

2. Положення щодо нагляду, описані в Статті 11.4.20. були впроваджені.

3. АБО:

   1. не було зафіксовано жодного випадку ЕВРХГ, або, якщо такий випадок був, було доведено, що кожен випадок ЕВРХГ був імпортованим;

   ЧИ

   2. якщо був місцевий випадок ЕВРХГ:

      або:

      1. всі випадки виникли до дати, починаючи з якої ризик рециркуляції збудників ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби був незначним;

      чи

      2. якщо випадок виник після цієї дати, подальші дослідження підтвердили, що будь-яке ідентифіковане джерело інфекції було взято під контроль, і ризик рециркуляції збудників ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби залишався незначним.

4. Будь-які виявлені випадки ЕВРХГ чи тварини, уражені атиповою ЕВРХГ, були повністю знищені або утилізовані, щоб гарантувати, що вони не потрапили в кормовий чи харчовий ланцюг.

Країна чи зона буде включена до списку країн чи зон, що становлять незначний ризик щодо ЕВРХГ, відповідно до Глави 1.6. Збереження в списку потребує щорічного підтвердження умов, зазначених у пунктах 1-4 вище. Задокументовані докази для пунктів 1-4 Статті 11.4.4. слід повторно подавати щорічно.

Про будь-які зміни епізоотичного стану чи інші важливі події слід повідомляти СОЗТ відповідно до Глави 1.1.

Стаття 11.4.5. Контрольований ризик ЕВРХГ

Ризик ЕВРХГ країни чи зони можна вважати контрольованим, за умови виконання всіх умов Статті 11.4.4., але одна чи кілька з цих умов не були виконані впродовж попередніх восьми років.

Країна чи зона буде включена до переліку країн чи зон, що становлять контрольований ризик щодо ЕВРХГ, відповідно до Глави 1.6. Збереження в списку потребує щорічного підтвердження умов, зазначених у пунктах 1-4 Статті 11.4.4. Задокументовані докази для пунктів 1-4 Статті 11.4.4. слід повторно подавати щорічно.

Про будь-які зміни епізоотичного стану чи інші важливі події слід повідомляти СОЗТ відповідно до Глави 1.1.

Стаття 11.4.6. Компартмент з незначним чи контрольованим ризиком ЕВРХГ

Створення та двостороннє визнання компартменту, що становить незначний чи контрольований ризиком ЕВРХГ має відповідати відповідним вимогам цієї глави та принципам, викладеним у Главах 4.4. та 4.5.

Стаття 11.4.7. Невизначений ризик ЕВРХГ

Ризик ЕВРХГ для країни чи зони вважається невизначеним, якщо неможливо продемонструвати, що вона відповідає вимогам щодо незначного чи контрольованого ризику ЕВРХГ.

Стаття 11.4.8. Підтримання стану ризику ЕВРХГ

На стан ризику ЕВРХГ країни чи зони не впливають занесені випадки ЕВРХГ чи випадки ЕВРХГ, виявлені до дати, починаючи з якої ризик рециркуляції збудників ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби був незначним, а також будь-які тварини, уражені атиповою ЕВРХГ, за умови поводження з ними відповідно до пункту 4 Статті 11.4.4.

Якщо місцевий випадок ЕВРХГ у великої рогатої худоби, виявленої після дати, починаючи з якої ризик рециркуляції збудників ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби був незначним, стався в країні чи зони, визнаній як такою, що становить незначний або контрольований ризик щодо ЕВРХГ, стан країни чи зони зберігається за умови, що документальні докази щодо результатів подальших розслідувань надаються до СОЗТ впродовж 90 днів, демонструючи, що будь-яке ідентифіковане джерело інфекції було взято під контроль, а ризик рециркуляції збудників ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби залишається незначним.

Якщо документальне підтвердження не надано або воно не прийняте СОЗТ, застосовуються положення Статті 11.4.4. чи Статті 11.4.5.

Стаття 11.4.9. Рекомендації щодо імпорту великої рогатої худоби з країни, зони чи компартменту, що становлять незначний чи контрольований ризик ЕВРХГ

Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:

1. Велика рогата худоба, відібрана для експорту, ідентифікується за допомогою системи ідентифікації тварин, що дозволяє відстежувати їх впродовж усього життя.

А ТАКОЖ:

2. Велику рогату худобу, відібрану для експорту, народили та утримували в країні, зоні чи компартменті, що становлять незначний або контрольований ризик ЕВРХГ, після дати, починаючи з якої було доведено, що ризик рециркуляції збудників ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби є незначним.

ЧИ

3. Було продемонстровано, що велика рогата худоба, відібрана на експорт, ніколи не отримувала білкове борошно, отримане з жуйних тварин.

Стаття 11.4.10. Рекомендації щодо імпорту великої рогатої худоби з країни чи зони, що становлять невизначений ризик ЕВРХГ

Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:

1. Велика рогата худоба, відібрана для експорту, ідентифікується за допомогою системи ідентифікації тварин, що дозволяє відстежувати їх впродовж усього життя.

2. Було продемонстровано, що велика рогата худоба, відібрана на експорт, ніколи не отримувала білкове борошно, отримане з жуйних тварин.

Стаття 11.4.11. Рекомендації щодо імпорту свіжого м'яса та м'ясних продуктів з країни, зони чи компартменту, що становлять незначний чи контрольований ризик ЕВРХГ

Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:

1. велика рогата худоба, з якої було отримано свіже м'ясо та м'ясні продукти, ідентифікується за допомогою системи ідентифікації тварин;

2. вони були піддані передзабійному огляду зі сприятливими результатами;

3. вони народилися та утримувалися в:

   1. країна, зона чи компартмент, що становлять незначний ризик ЕВРХГ; або

   2. країна, зона чи компартмент, що становлять контрольований ризик щодо ЕВРХГ після дати, з якої доведено, що ризик рециркуляції збудників ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби є незначним; або

   3. країна, зона чи компартмент, що становлять контрольований ризик щодо ЕВРХГ після дати, з якої доведено, що ризик рециркуляції збудників ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби є незначним, а також свіже м'ясо та м'ясні продукти:

      1. були отримані від великої рогатої худоби, яка перед забоєм не піддавалася оглушенню за допомогою пристрою, що вводить стиснене повітря чи газ у черепну порожнину, не піддавалася процесу виїмки кісточок або будь-якій іншій процедурі, що здатна забруднити кров нервовою тканиною; а також

      2. були вироблені та оброблені у спосіб, що гарантує, що такі продукти не містять і не забруднені товарами, перерахованими в пункті 1 Статті 11.4.15. чи механічно відокремленим м'ясом з черепа або з хребетного стовпа великої рогатої худоби старше 30-місячного віку.

Стаття 11.4.12. Рекомендації щодо імпорту свіжого м'яса та м'ясних продуктів з країни чи зони, що становлять невизначений ризик ЕВРХГ

Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:

1. велика рогата худоба, з якої було отримано свіже м'ясо та м'ясні продукти, ідентифікується за допомогою системи ідентифікації тварин;

2. доведено, що велику рогату худобу, з якої було отримано свіже м'ясо та м'ясні продукти, ніколи не годували білковим борошном, отриманим з жуйних тварин;

3. велика рогата худоба, з якої було отримано свіже м'ясо та м'ясні продукти:

   1. були піддані передзабійному огляду зі сприятливими результатами;

   2. не піддавалася процесу оглушення за допомогою пристрою, що вводить стиснене повітря чи газ у черепну порожнину, або процесу виїмки кісточок або будь-якій іншій процедурі, що здатна забруднити кров нервовою тканиною перед забоєм;

4. свіже м'ясо та м'ясні продукти були вироблені та оброблені у спосіб, що гарантує, що такі продукти не містять і не забруднені:

   1. товарів, перерахованих в пункті 1 Статті 11.4.15.;

   2. механічно відокремленого м'яса з черепа або з хребетного стовпа великої рогатої худоби старше 30 місяців.

Стаття 11.4.13. Рекомендації щодо імпорту білкового борошна отриманого з великої рогатої худоби з країни, зони чи компартменту, що становлять незначний ризик ЕВРХГ

Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що тварини, з яких було отримано білкове борошно, були ідентифіковані за допомогою системи ідентифікації тварин, народилися та утримувалися в країні, чи зоні з незначним ризиком щодо ЕВРХГ, а також

АБО

1. вони були народжені після дати, з якої ризик рециркуляції збудників ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби був доведений як незначний;

ЧИ

2. білкове борошно було оброблено відповідно до Статті 11.4.19.

Стаття 11.4.14. Рекомендації щодо імпорту крові та продуктів крові великої рогатої худоби (крім крові плодів)

Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:

АБО

1. кров та продукти крові були отримані від великої рогатої худоби, що була ідентифікована за допомогою системи ідентифікації тварин, була народжена та утримувалася в країні, зоні чи компартменті, що становлять незначний ризик, або в країні, зоні чи компартменті, що становлять контрольований ризик щодо ЕВРХГ, після дати, з якої було доведено, що ризик рециркуляції збудників ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби є незначним;

ЧИ

2. кров і продукти крові були:

   1. були отримані від великої рогатої худоби, яка перед забоєм не піддавалася оглушенню за допомогою пристрою, що вводить стиснене повітря чи газ у черепну порожнину, не піддавалася процесу виїмки кісточок або будь-якій іншій процедурі, що здатна забруднити кров нервовою тканиною; а також

   2. зібрані та оброблені у спосіб, що гарантує відсутність забруднення нервовою тканиною.

Стаття 11.4.15. Рекомендації щодо торгівлі товарами з найбільшою зараженістю ЕВРХГ

Якщо на них не поширюються інші статті цієї глави, забороняється торгівля такими товарами:

1. Дистальний відділ клубової кишки великої рогатої худоби будь-якого віку; череп, головний мозок, очі, хребетний стовп і спинний мозок великої рогатої худоби, вік якої на момент забою перевищував 30 місяців, чи будь-який заражений ними товар, що походить з країни, зони чи компартменту, що означає:

   1. невизначений ризик ЕВРХГ;

   2. контрольований ризик ЕВРХГ, якщо вони походять з великої рогатої худоби, народженої до дати, починаючи з якої доведено, що ризик рециркуляції збудників ЕВРХГ у популяції корів є незначним.

2. Харчові продукти, корми, добрива, косметика, фармацевтичні препарати, включаючи біопрепарати, медичні вироби чи будь-які інші продукти, що містять білки, виготовлені з використанням товарів, перерахованих у пункті 1 вище.

3. Білкове борошно великої рогатої худоби чи будь-які товари, що містять такий продукт, походять з країни, зони чи компартменту, що становлять контрольований чи невизначений ризик щодо ЕВРХГ.

Стаття 11.4.16. Рекомендації щодо імпорту жиру (крім визначених у Статті 11.4.2.)

Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що жир:

1. походить з країни, зони чи компартменту, що становлять незначний ризик щодо ЕВРХГ; або

2. походить від великої рогатої худоби, що пройшла передзабійний огляд зі сприятливими результатами, і не був отриманий з товарів, перерахованих в пункті 1 Статті 11.4.15.

Стаття 11.4.17. Рекомендації щодо імпорту похідних жиру (крім визначених у Статті 11.4.2.)

Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що похідні жиру:

1. походять з країни, зони чи компартменту, що становлять незначний ризик щодо ЕВРХГ; або

2. отримані з жиру, що відповідає умовам, зазначеним у Статті 11.4.16.; або

3. були отримані шляхом гідролізу, омилення або переетерифікації з використанням високих температур і тиску.

Стаття 11.4.18. Рекомендації щодо імпорту дикальційфосфату (крім визначених у Статті 11.4.2.)

Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що дикальційфосфат:

1. походить з країни, зони чи компартменту, що становлять незначний ризик щодо ЕВРХГ; або

2. є супутнім продуктом кісткового желатину.

Стаття 11.4.19. Процедури зниження періоду заразності ЕВРХГ в білковому борошні з великої рогатої худоби

Для зменшення періоду заразності будь-яких збудників ЕВРХГ, що можуть бути присутніми під час виробництва білкового борошна, що містить білки великої рогатої худоби, слід застосовувати наступну процедуру:

1. перед нагріванням сировина має бути подрібнена до максимального розміру частинок 50 мм, та нагріта в умовах насиченої пари до температури не нижче 133°C впродовж щонайменше 20 хвилин при абсолютному тиску 3 бар.; або

2. альтернативну процедуру, що, як було доведено, дозволяє досягти принаймні еквівалентного рівня зниження періоду заразності ЕВРХГ.

Стаття 11.4.20. Нагляд

Метою нагляду за ЕВРХГ є виявлення випадків ЕВРХГ у популяції великої рогатої худоби.

1. ЕВРХГ — це смертельна нервова хвороба великої рогатої худоби, що прогресує та має зазвичай прихований початок і не піддається лікуванню. Низка клінічних ознак, що різняться за ступенем важкості перебігу у різних тварин описана для класичної ЕВРХГ:

   1. зміни поведінки, що прогресують та не піддаються лікуванню, такі як підвищена збудливість, депресія, нервозність, надмірні та асиметричні рухи вух і очей, явне посилене слиновиділення та облизування морди, скрегіт зубами, підвищена чутливість до дотику та/або звуку (гіперестезія), тремор, надмірна вокалізація, реакція паніки та настороженість;

   2. зміни постави та руху, такі як аномальна постава (сидяча собака), аномальна хода (зокрема атаксія тазових кінцівок), низька постава голови, полохливість, труднощі з уникненням перешкод, нездатність стояти та лежати;

   3. генералізовані неспецифічні ознаки, такі як зниження молочної продуктивності, втрата кондиції, схуднення, брадикардія та інші порушення серцевого ритму.

   Деякі з цих ознак також, імовірно, стосуються атипової ЕВРХГ, особливо ті, що пов'язані з труднощами при вставанні та лежанні. Нервова форма атипової ЕВРХГ, що нагадує класичну ЕВРХГ, може спостерігатися з надмірною реактивністю на зовнішні подразники, несподіваними реакціями переляку та атаксією. На противагу цьому, може спостерігатися в'яла форма атипової ЕВРХГ, при якій в'ялість поєднується з низьким положенням голови та нав'язливою поведінкою (облизування, жування, ходіння по колу).

   Клінічні ознаки ЕВРХГ зазвичай прогресують у спектрі від кількох тижнів до кількох місяців, але в рідкісних випадках хвороба може розвиватися гостро і швидко прогресувати. Останні стадії хвороби характеризуються лежачим положенням, комою та смертю.

   Оскільки ці ознаки не є специфічними ні для класичної, ні для атипової ЕВРХГ, всі країни-учасниці, що мають популяції великої рогатої худоби, ймовірно, спостерігатимуть окремих тварин з клінічними ознаками, що вказують на ЕВРХГ. Не варто стверджувати ймовірність частоти появи таких тварин, оскільки вона буде змінюватися залежно від епізоотичного стану в конкретній країні.

2. Нагляд за ЕВРХГ включає всю велику рогату худобу, що проявляє спектр клінічних ознак ЕВРХГ.

   В системах виробництва та вирощування, що дозволяють регулярно наглядати за великою рогатою худобою, ймовірно, буде легше виявити тварин з клінічними ознаками, що вказують на ЕВРХГ. Поведінкові зміни, що можуть бути дуже ледь помітними на ранній клінічній стадії, найкраще виявляються тими, хто щоденно працює з тваринами та може уважно відстежувати за прогресом ознак. У виробничих та фермерських системах, де велика рогата худоба не контролюється настільки ретельно, можуть виникнути ситуації, коли тварина може розглядатися клінічно підозрілою, але якщо за нею не наглядали впродовж певного періоду часу, то вона може лише спочатку розглядатися як нездатна піднятися чи ходити без сторонньої допомоги, або ж її знаходять мертвою (загибла).

   Програма епізоотичного нагляду має враховувати, що переважна більшість випадків ЕВРХГ виникає як одинока, ізольована подія. Збіг кількох тварин з поведінковими чи нервовими ознаками, або тварин, що не рухаються чи впали, швидше за все, пов’язано з іншими причинами.

   Тварини, що проявляють клінічний спектр ЕВРХГ, мають бути об'єктом нагляду, а наступні тварини мають бути зареєстровані та супроводжуватися відповідними лабораторними дослідженнями відповідно до Посібника наземних тварин, щоб точно підтвердити чи виключити наявність збудників ЕВРХГ, включаючи розмежування між атиповими й класичними штамами ЕВРХГ:

   1. ті, що проявляють клінічні ознаки, що прогресують та вказують на ЕВРХГ, зазначені в пункті 1, що не піддаються лікуванню, і де клінічні прояви не можуть бути пов’язані з іншими поширеними причинами поведінкових чи нервових ознак (наприклад, інфекційні, метаболічні, травматичні, неопластичні чи інтоксикації);

   2. ті, що проявляють поведінкові чи нервові ознаки під час передзабійного огляду на бійнях/скотобійнях;

   3. ті, що не здатні піднятися чи ходити без сторонньої допомоги, з відповідним підтвердженим анамнезом (тобто клінічна картина не може бути пов'язана з іншими поширеними причинами лежачого положення);

   4. ті, що були знайдені мертвими (загиблі), з відповідним підтвердженим анамнезом (тобто клінічна картина не може бути пов'язана з іншими поширеними причинами смерті).

3. Вірогідність програми нагляду підтверджується:

   1. програмою постійного інформування (підвищення обізнаності) та навчання для забезпечення того, аби гарантувати, що всі зацікавлені сторони, що беруть участь у вирощуванні та виробництві худоби, включаючи доглядачів тварин, власників та утримувачів, ветеринарів, перевізників та працівників боєнь/скотобоєнь, знайомі з клінічними ознаками ЕВРХГ, а також з вимогами законодавства щодо звітності;

   2. фактом, що ЕВРХГ є хворобою, що підлягає повідомленню на всій території країни;

   3. лабораторним дослідженням відповідним вимогам Посібника наземних тварин;

   4. надійними, задокументованими процедурами та протоколами оцінювання для:

• • • визначення цільової популяції для нагляду за ЕВРХГ,
    • звітності про велику рогату худобу, описану у пунктах 2 a) - 2 d),
    • визначення тварин, що підлягають лабораторному дослідженню,
    • відбору і надання зразків для лабораторних досліджень,
    • подальших епізоотологічних досліджень для позитивних результатів ЕВРХГ.

NB: Вперше прийнятий у 1992 році; останнє оновлення прийнято у 2023 році.