Глава 14.7. ЗАРАЖЕННЯ ВІРУСОМ ЧУМИ ДРІБНИХ ЖУЙНИХ
Стаття 14.7.1. Основні положення
Сприйнятливими до Чуми тварин дрібних жуйних (ЧТДЖ) є переважно домашні вівці та кози, хоча велика рогата худоба, верблюди, буйволи та деякі види диких жуйних також здатні заразитися і можуть виступати в ролі індикаторних тварин, що вказує на поширення вірусу Чуми тварин дрібних жуйних (ВЧТДЖ) від домашніх дрібних жуйних тварин. Навіть якщо деякі дикі дрібні жуйні й здатні заразитися, лише домашні вівці та кози відіграють значну епізоотичну роль.
Для цілей Наземного кодексу, ЧТДЖ визначається як зараження домашніх овець і кіз вірусом ЧТДЖ.
У цій главі йдеться не лише про прояв клінічних ознак, спричинених ВЧТДЖ, а й про наявність зараження ВЧТДЖ за відсутності клінічних ознак.
Наступне визначає зараження, спричинене ВЧТДЖ:
-
ВЧТДЖ, за винятком вакцинних штамів, був виділений та ідентифікований як такий від домашньої вівці або кози чи продукту, отриманого з них; або
-
антиген чи рибонуклеїнова кислота, специфічна для ВЧТДЖ, за винятком вакцинних штамів, було ідентифіковано у зразках від домашньої вівці чи кози що проявляє клінічні ознаки, характерні для ЧТДЖ, або епізоотично-пов'язана зі спалахом ЧТДЖ, або дає підставу для підозри на зв'язок чи контакт з ЧТДЖ; або
-
антитіла до антигенів ВЧТДЖ, що не є наслідком вакцинації, були виявлені у домашньої вівці чи кози епізоотично-пов'язаної з підтвердженим, чи підозрюваним спалахом ЧТДЖ або проявляє клінічні ознаки, характерні для нещодавнього зараження ВЧТДЖ.
Для цілей Наземного кодексу інкубаційний період для ЧТДЖ становить 21 добу.
Стандарти діагностичних досліджень і вакцин описані в Посібнику наземних тварин.
Стаття 14.7.2. Товари безпечні
Під час надання дозволу на імпорт чи транзит через свою територію напівоброблених шкур (вапновані, солені та напівфабрикати, наприклад, свіжі та дублені), що піддавались звичайним хімічним та механічним процесам, використовуваним в шкіряній промисловості, ветеринарні органи не мають вимагати жодних умов, пов'язаних з ЧТДЖ, незалежно від стану ЧТДЖ країни-експортера чи зони експорту.
Стаття 14.7.3. Країна чи зона, безпечна відносно ЧТДЖ
Країна чи зона може вважатися безпечною відносно ЧТДЖ, якщо були дотримані відповідні положення пункту 2 Статті 1.4.6. і якщо в межах запропонованої безпечної країни чи зони впродовж принаймні останніх 24 місяців:
-
ветеринарний орган має повноваження та актуальну інформацію про всіх домашніх овець і кіз в країні чи зоні;
-
спеціальний нагляд здійснювався відповідно до:
-
були вжиті заходи для запобігання занесенню інфекції: зокрема, імпорт чи переміщення товарів в країну, чи зону здійснювалися відповідно до положень цієї глави та інших відповідних глав Наземного кодексу;
-
не проводилася вакцинація проти ЧТДЖ;
-
з моменту припинення вакцинації не було введено, жодної вакцинованої проти ЧТДЖ тварини.
Країна чи зона буде включена до списку країн чи зон, безпечних відносно ЧТДЖ, відповідно до положень Глави 1.6.
Збереження в списку потребує щорічного повторного підтвердження відповідності всім пунктам вище та відповідним положенням пункту 4 Статті 1.4.6. Задокументовані докази слід повторно подавати щороку для пунктів 1-4 вище. Про будь-які зміни епізоотичного стану чи інші важливі події слід повідомляти ВООЗт відповідно до положень Глави 1.1.
Стаття 14.7.4. Компартмент безпечний відносно ЧТДЖ
Компартмент безпечний відносно ЧТДЖ, може бути створений як в країні чи зоні, безпечній відносно ЧТДЖ, так і в зараженій країні чи зоні. При визначенні такого компартменту слід дотримуватися принципів, викладених у положеннях Глав 4.4. та 4.5. Домашніх овець та кіз у компартменті безпечному відносно ЧТДЖ, слід відокремити від будь-яких інших сприйнятливих тварин шляхом застосування ефективної системи управління біозахистом.
Країна-учасниця, що бажає створити компартмент безпечний відносно ЧТДЖ, має:
-
регулярно та оперативно повідомляти про хвороби тварин і, якщо вона не є безпечною відносно ЧТДЖ, мати програму офіційного контролю та систему нагляду за ЧТДЖ відповідно до положень Статей 14.7.27. - 14.7.33., що дозволяє отримати достовірну інформацію про поширеність ЧТДЖ в країні чи зоні;
-
декларувати для компартменту безпечного відносно ЧТДЖ, що:
-
впродовж останніх 24 місяців не було виявлено доказів зараження ВЧТДЖ;
-
вакцинація проти ЧТДЖ заборонена;
-
жодна дрібна жуйна тварина у компартменті не була вакцинована проти ЧТДЖ впродовж останніх 24 місяців;
-
тварини, сперма та ембріони потрапляють у компартмент лише згідно з положеннями статей цієї глави;
-
задокументовані докази показують, що нагляд здійснюється відповідно до положень Статей 14.7.27. - 14.7.33.;
-
система ідентифікації та простежуваності тварин відповідає положенням Глав 4.2. та 4.3.;
-
детально описати субпопуляцію тварин у компартменті та план біозахисту на випадок зараження ВЧТДЖ.
Компартмент має бути сертифікований ветеринарним органом.
Стаття 14.7.5. Країна чи зона, небезпечна відносно ВЧТДЖ
Країна чи зона вважається небезпечною відносно ВЧТДЖ, якщо не виконуються вимоги для визнання країни чи зони безпечною відносно ЧТДЖ.
Стаття 14.7.6. Запровадження зони стримування в країні чи зоні, безпечній відносно ЧТДЖ
У разі обмежених спалахів в країні чи зоні, безпечній відносно ЧТДЖ, в тому числі зоні захисту, може бути запроваджена єдина зона стримування, що включає усі випадки, з метою мінімізації впливу на всю країну чи зону.
Для того, щоб цього досягти та щоб країна-учасниця могла повною мірою скористатися перевагами цього процесу, ветеринарний орган має якомога швидше надати ВООЗт задокументовані докази того, що:
-
спалахи обмежені на основі таких факторів:
-
одразу за підозрою було проведено швидке реагування, включаючи повідомлення;
-
запроваджено призупинення переміщень тварин та діє ефективний контроль за переміщенням інших товарів, згаданих у цій главі;
-
завершено епізоотичне розслідування (простежити крок назад, простежити крок вперед);
-
інфекція була підтверджена;
-
виявлено первинний спалах та проведено дослідження ймовірного джерела спалаху;
-
доведено, що всі випадки епізоотично-пов'язані між собою;
-
не було виявлено жодного нового випадку в зоні стримування з мінімум двома інкубаційними періодами, як визначено в положеннях Статті 14.7.1. після завершення вимушеного забою в останньому виявленому випадку;
-
-
застосовано політику вимушеного забою тварин;
-
популяція сприйнятливих тварин у зоні стримування чітко ідентифікується як така, що належить до зони стримування;
-
на решті території країни чи зони не виявлено жодних доказів зараження, посилено пасивний та цілеспрямований нагляд відповідно до положень Статей 14.7.27. - 14.7.33.;
-
вжито заходів щодо охорони здоров’я тварин, що ефективно запобігають поширенню ВЧТДЖ на решту території країни чи зони, враховуючи фізичні та географічні перешкоди;
-
ведеться постійний нагляд у зоні стримування.
Дія безпечного стану територій за межами зони стримування призупиняється на час запровадження зони стримування. Безпечний стан цих територій може бути відновлений незалежно від положень Статті 14.7.7., після того, як зона стримування буде чітко встановлена, дотримуючись пунктів 1-6 вище. Необхідно продемонструвати, що товари для міжнародної торгівлі походять з-за межі зони стримування.
Відновлення стану зони стримування безпечного відносно ЧТДЖ, має відбуватися відповідно до положень Статті 14.7.7.
Стаття 14.7.7. Відновлення безпечного стану
Якщо спалах ЧТДЖ стався в раніше безпечній країні чи зоні, її стан може бути відновлено через шість місяців після дезінфекції останнього небезпечного господарства, за умови, що:
-
запроваджено політику вимушеного забою;
-
нагляд відповідно до положень Статті 14.7.32. проведено з негативним результатом.
В іншому випадку застосовуються положення Статті 14.7.3.
стан країни чи зони, безпечної відносно ЧТДЖ, буде відновлено лише після того, як надані докази будуть прийняті ВООЗт.
Стаття 14.7.8. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, безпечних відносно ЧТДЖ
Для домашніх овець та кіз
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що тварини:
-
не мали клінічних ознак ЧТДЖ на день відправлення;
-
утримувалися в країні чи зоні, безпечній відносно ЧТДЖ, з моменту народження чи принаймні впродовж останніх 21 доби.
Стаття 14.7.9. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, безпечних відносно ЧТДЖ
Для диких жуйних тварин
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що тварини:
-
не мали клінічних ознак, що вказують на зараження ВЧТДЖ на день відправлення;
-
якщо країна чи зона походження має спільний кордон з країною, що вважається небезпечною відносно ВЧТДЖ:
-
були відловлені на відстані від кордону, що виключає будь-який контакт з тваринами в зараженій країні, відстань має визначатися відповідно до біології виду, що експортується, включаючи територію проживання та переміщення на значні відстані;
АБО
-
перебували на карантинній станції щонайменше 21 добу до відправлення.
-
Стаття 14.7.10. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, що вважаються небезпечними відносно ВЧТДЖ
Для домашніх овець та кіз
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що тварини:
-
не мали клінічних ознак, що вказують на зараження ВЧТДЖ, принаймні впродовж 21 доби до відправлення;
-
або:
-
утримувалися з моменту народження чи впродовж щонайменше 21 доби до відправлення в господарстві, де впродовж цього періоду не було зареєстровано жодного випадку ЧТДЖ, і що це господарство не перебуває в зоні, небезпечній відносно ВЧТДЖ; або
-
утримувалися на карантинній станції впродовж щонайменше 21 доби перед відправленням;
-
-
або:
-
не були вакциновані проти ЧТДЖ і пройшли діагностичні дослідження на зараження ВЧТДЖ з негативним результатом не пізніше ніж за 21 добу до відправлення; або
-
були вакциновані проти ЧТДЖ живою атенуйованою вакциною ВЧТДЖ щонайменше за 21 добу до відправлення.
Стаття 14.7.11. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, що вважаються небезпечними відносно ВЧТДЖ
Для диких жуйних тварин
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що тварини:
-
не мали клінічних ознак, що вказують на зараження ВЧТДЖ, принаймні впродовж 21 доби до відправлення;
-
пройшли діагностичні дослідження на зараження ВЧТДЖ з негативним результатом не пізніше ніж за 21 добу до відправлення;
-
перебували на карантинній станції щонайменше 21 добу до відправлення.
Стаття 14.7.12. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, безпечних відносно ЧТДЖ
Для сперми домашніх овець та кіз
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що тварини-донори:
-
не мали клінічних ознак ЧТДЖ в день збору сперми та впродовж наступних 21 доби;
-
утримувалися в країні чи зоні, безпечній відносно ЧТДЖ, щонайменше 21 добу до збору сперми.
Стаття 14.7.13. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, що вважаються небезпечними відносно ВЧТДЖ
Для сперми домашніх овець та кіз
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що тварини-донори:
-
не мали клінічних ознак, що вказують на зараження ВЧТДЖ, принаймні впродовж 21 доби до збору сперми та впродовж наступних 21 доби;
-
утримувалися принаймні 21 добу до збору в господарстві чи центрі штучного осіменіння, де не було зареєстровано жодного випадку ЧТДЖ впродовж цього періоду, що не перебуває в зоні, небезпечній відносно ВЧТДЖ, і до якого не додавалися тварини впродовж 21 доби до збору;
-
не були вакциновані проти ЧТДЖ і пройшли діагностичні дослідження на зараження ВЧТДЖ з негативним результатом щонайменше за 21 добу до збору сперми;
ЧИ
-
були вакциновані проти ЧТДЖ живою атенуйованою ВЧТДЖ вакциною щонайменше за 21 добу до забору сперми.
Стаття 14.7.14. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, безпечних відносно ЧТДЖ
Для ембріонів домашніх овець і кіз та диких поневолених жуйних тварин, що утримуються в неволі
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, що підтверджує, що:
-
тварини-донори утримувалися в господарстві, розташованому в країні чи зоні, безпечній відносно ЧТДЖ, щонайменше 21 добу до збору ембріонів;
-
ембріони були зібрані, оброблені та зберігалися відповідно до положень Глав 4.8., 4.9. та 4.10.;
-
сперма домашніх овець і кіз, що використовується для запліднення ооцитів, відповідає принаймні вимогам положень Статті 14.7.12. чи Статті 14.7.13.
Стаття 14.7.15. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, що вважаються небезпечними відносно ВЧТДЖ
Для ембріонів домашніх овець та кіз
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, що підтверджує, що:
-
тварини-донори:
-
і всі інші тварини в господарстві не мали клінічних ознак, що вказують на зараження ВЧТДЖ на момент збору та впродовж наступних 21 доби;
-
утримувалися, принаймні впродовж 21 доби до відбору, в господарстві, де не було зареєстровано жодного випадку ЧТДЖ впродовж цього періоду, і до яких не було додано жодної сприйнятливої тварини впродовж 21 доби до збору;
-
не були вакциновані проти ЧТДЖ і не пройшли діагностичні дослідження на зараження ВЧТДЖ з негативним результатом щонайменше за 21 добу до збору;
ЧИ
-
були вакциновані проти ЧТДЖ живою атенуйованою ВЧТДЖ вакциною щонайменше за 21 добу до забору ембріонів;
-
-
ембріони були зібрані, оброблені та зберігалися відповідно до положень Глав 4.8., 4.9. та 4.10.;
-
сперма домашніх овець та кіз, що використовується для запліднення ооцитів, відповідає принаймні вимогам положень Статті 14.7.12. чи Статті 14.7.13.
Стаття 14.7.16. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, що вважаються небезпечними відносно ВЧТДЖ
Для ембріонів диких поневолених жуйних тварин, що утримуються в неволі
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, що підтверджує це:
-
тварини-донори:
-
не мали клінічних ознак, що вказують на зараження ВЧТДЖ, принаймні впродовж 21 доби до забору ембріонів;
-
не були вакциновані проти ЧТДЖ і пройшли діагностичні дослідження на зараження ВЧТДЖ з негативним результатом принаймні за 21 добу до збору;
-
утримувалися, принаймні впродовж 21 доби до збору, в господарстві, де не було зареєстровано жодного випадку ЧТДЖ чи зараження ВЧТДЖ впродовж цього періоду, і до яких не було додано жодної сприйнятливої тварини впродовж 21 доби до збору;
-
-
ембріони збирали, обробляли та зберігали відповідно до положень Глав 4.8., 4.9. та 4.10., відповідно.
Стаття 14.7.17. Рекомендації щодо імпорту свіжого м'яса та м'ясних продуктів з овець та кіз
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що вся партія м'яса походить від тварин, що:
-
не мали клінічних ознак ЧТДЖ впродовж 24 годин перед забоєм;
-
були забиті на сертифікованій бійні/скотобійні та пройшли перед- та після забійному оглядам із позитивними результатами.
Стаття 14.7.18. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, безпечних відносно ЧТДЖ
Для молока та молочних продуктів від овець та кіз
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що ці продукти походять від тварин, що утримувалися в країні чи зоні, безпечній відносно ЧТДЖ, принаймні 21 добу до доїння.
Стаття 14.7.19. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, що вважаються небезпечними відносно ВЧТДЖ
Для молока від овець та кіз
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:
-
ЧИ
-
були вжиті необхідні запобіжні заходи для уникнення контакту продуктів з будь-яким потенційним джерелом ВЧТДЖ.
Стаття 14.7.20. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, що вважаються небезпечними відносно ВЧТДЖ
Для молочних продуктів від овець та кіз
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:
-
ці продукти отримані з молока, що відповідає вимогам Статті 14.7.19.;
-
після перероблення було вжито необхідних запобіжних заходів, щоб уникнути контакту молочних продуктів з будь-яким потенційним джерелом ВЧТДЖ.
Стаття 14.7.21. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, безпечних відносно ЧТДЖ
Для продуктів з овець та кіз, крім молока, свіжого м'яса та продуктів з них
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що продукція отримана від тварин:
-
що утримувалися в країні чи зоні, безпечній відносно ЧТДЖ, з моменту народження чи принаймні впродовж останніх 21 доби;
-
що були забиті на сертифікованій бійні/скотобійні та пройшли перед- та після забійному оглядам із позитивними результатами.
Стаття 14.7.22. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, що вважаються небезпечними відносно ВЧТДЖ
Для шроту та борошна з крові, м'яса, знежирених кісток, копит, кігтів та рогів овець і кіз
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:
-
продукти були оброблені за допомогою термічної обробки до мінімальної внутрішньої температури 70°C впродовж щонайменше 30 хвилин;
-
після обробки були вжиті необхідні запобіжні заходи, щоб уникнути контакту товарів з будь-яким потенційним джерелом ВЧТДЖ.
Стаття 14.7.23. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, що вважаються небезпечними відносно ВЧТДЖ
Для копит, кігтів, кісток і рогів, мисливських трофеїв і препаратів, призначених для музеїв від овець і кіз
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:
-
продукти були повністю висушені й не мали на собі слідів шкіри, м'яса чи сухожиль або були належним чином продезінфіковані; і
-
після обробки були вжиті необхідні запобіжні заходи, щоб уникнути контакту товарів з будь-яким потенційним джерелом ВЧТДЖ.
Стаття 14.7.24. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, небезпечних відносно ВЧТДЖ
Для вовни, волосся, необроблених шкур та шкур овець і кіз
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що продукція була оброблена відповідно до одного з наведених нижче методів у приміщеннях, контрольованих і схвалених ветеринарним органом країни-експортера:
-
Для вовни та волосся:
-
промислове миття, що полягає в зануренні вовни в серію ванн з водою, милом і гідроксидом натрію (содою) чи калію (поташем);
-
хімічна депіляція за допомогою гашеного вапна чи сульфіду натрію;
-
фумігація формальдегідом у герметичній камері впродовж щонайменше 24 годин;
-
промивання, що полягає у зануренні вовни у водорозчинний миючий засіб при температурі 60-70°C;
-
зберігання вовни при температурі 4°C впродовж чотирьох місяців, 18°C впродовж чотирьох тижнів чи 37°C впродовж восьми діб.
-
-
Для сирих шкур та шкір:
-
обробка впродовж щонайменше 28 днів сіллю (NaCl), що містить 2% карбонату натрію (Na2CO3).
-
І
Після обробки було вжито необхідних запобіжних заходів, щоб уникнути контакту товарів з будь-яким потенційним джерелом ВЧТДЖ.
Стаття 14.7.25. Рекомендації щодо імпорту з країн чи зон, що вважаються небезпечними відносно ВЧТДЖ
Для продуктів тваринного походження з овець та кіз, призначених для фармацевтичного чи хірургічного використання
Ветеринарні органи мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що ці продукти:
-
походять від тварин, що були забиті на сертифікованій бійні/скотобійні та були піддані перед- та після забійному оглядам зі сприятливими результатами;
-
були оброблені для забезпечення знищення ВЧТДЖ відповідно до однієї з процедур, зазначених в положеннях Статті 8.8.26. або у Статтях 8.8.31. - 8.8.34., залежно від обставин, у приміщеннях, що контролюються та сертифіковані ветеринарним органом країни-експортера.
Стаття 14.7.26. Процедури для інактивації ВЧТДЖ в кишках овець та кіз
Для інактивації ВЧТДЖ в оболонках овець і кіз слід застосовувати такі процедури: обробка впродовж щонайменше 30 діб сухою сіллю (NaCl) чи насиченим розсолом (aw< 0.80), або з додаванням фосфатної солі, що містить 86.5% NaCl, 10.7% Na2HPO4 та 2.8% Na3PO4 (вага/вага/вага), в сухому вигляді чи у вигляді насиченого розсолу (aw< 0.80), і зберігати при температурі 20°C або вище впродовж всього цього періоду.
Стаття 14.7.27. Вступ до нагляду
Статті 14.7.27. - 14.7.33. визначають принципи та надають рекомендації щодо епізоотичного нагляду за ЧТДЖ відповідно до положень Глави 1.4., що застосовуються до країн-учасниць, які прагнуть визнання країни чи зони безпечними відносно ЧТДЖ. Рекомендації надаються країнам-учасницям, що прагнуть відновити стан безпечної після спалаху, а також для підтримки стану країни, безпечної відносно ЧТДЖ.
Стратегії епізоотичного нагляду, що застосовуються для демонстрації стану безпечної відносно ЧТДЖ на прийнятному рівні достовірності, мають бути адаптовані до стану місцевості. Спалах ЧТДЖ можуть відрізнятися за ступенем важкості перебігу з різними клінічними ознаками, що, як вважають, відображають варіації резистентності носія і варіації вірулентності атакуючого штаму. Досвід показує, що епізоотичний нагляд, заснований на попередньо визначеному наборі клінічних ознак (наприклад, пошук «синдрому пневмоентериту»), підвищує чутливість системи. У разі надгострого перебігу першою ознакою може бути раптова смерть. У разі підгострого (легкого) перебігу клінічні ознаки проявляються нерегулярно і їх важко виявити.
Там, де вони існують, сприйнятливі домашні види тварин і здичавілі популяції цих видів мають бути включені до розробки стратегії епізоотичного нагляду.
Епізоотичний нагляд за ЧТДЖ має здійснюватися у формі безперервної програми, спрямованої на запровадження того, що вся країна чи зона є безпечною відносно зараження ВЧТДЖ.
Стаття 14.7.28. Загальні умови та методи нагляду
-
Система нагляду відповідно до положень Глави 1.4. має перебувати під відповідальністю ветеринарних органів. Необхідно запровадити процедуру для швидкого збору та транспортування зразків з підозрілих випадків до лабораторії для діагностики ЧТДЖ.
-
-
включати систему раннього сповіщення по всьому ланцюгу виробництва, збуту та перероблення для повідомлення про підозрілі випадки. Фермери та працівники, які мають щоденний контакт з худобою, а також ветеринари-діагности мають негайно повідомляти про будь-яку підозру на ЧТДЖ. Вони мають отримувати безпосередню чи опосередковану підтримку (наприклад, через приватних ветеринарів чи параветеринарних фахівців) через державні програми інформування та від ветеринарних органів. Про всі значні епізоотичні події, пов'язані з ЧТДЖ, такі як синдром пневмоентериту, слід негайно повідомляти та розслідувати. Якщо підозру неможливо підтвердити шляхом епізоотичного та клінічного дослідження, необхідно відібрати зразки та передати їх до лабораторії. Для цього необхідно, щоб у розпорядженні осіб, відповідальних за епізоотичний нагляд, були набори для відбору зразків та інше обладнання. Персонал, відповідальний за епізоотичний нагляд, має мати можливість звернутися по допомогу до команди, яка має досвід з діагностики та боротьби з ЧТДЖ;
-
здійснювати, за доцільності, регулярний і частий клінічний огляд і серологічні дослідження груп тварин з високим ризиком, наприклад, тих, що межують з країнами, небезпечними відносно ВЧТДЖ.
-
Ефективна система нагляду буде періодично виявляти тварин з ознаками, що вказують на ЧТДЖ, що потребують подальшого спостереження та дослідження, щоб підтвердити чи виключити, що причиною зараження є ВЧТДЖ. Швидкість, з якою такі підозрювані випадки ймовірно виникнуть, буде відрізнятися залежно від епізоотичного стану, тому її неможливо надійно передбачити. Тому в заявах про звільнення від зараження ВЧТДЖ, слід надавати детальну інформацію про виникнення підозрілих випадків, а також про те, як вони були розглянуті та розслідувані. Це має включати результати досліджень лабораторії та заходи контролю, яким піддавалися відповідні тварини під час дослідження (карантин, розпорядження про заборону переміщення тощо).
Стаття 14.7.29. Стратегії нагляду
-
Клінічний нагляд
Клінічний нагляд спрямований на виявлення клінічних ознак ЧТДЖ шляхом ретельного фізичного обстеження. Клінічний нагляд та епізоотичні дослідження є наріжним каменем усіх систем епізоотичного нагляду і мають підтримуватися додатковими стратегіями, такими як вірусологічний та серологічний нагляд. Клінічний нагляд може забезпечити високий рівень достовірності виявлення хвороби, якщо обстежується достатньо велика кількість клінічно сприйнятливих тварин. Важливо, щоб виявлені клінічні випадки супроводжувалися збором відповідних зразків, таких як мазки з очей і носа, кров чи інші тканини для виділення вірусу або виявлення вірусу іншими способами. Одиниці відбору зразків, в яких виявлено підозрілих тварин, слід класифікувати як заражені до повного дослідження.
Активний пошук клінічної хвороби може включати пошук хвороби за участю, відстеження вперед і назад та подальші дослідження. Спільний нагляд — це форма цілеспрямованого активного нагляду, що ґрунтується на методах збору інформації від власників худоби про поширеність і характер захворювання.
При проведенні клінічних оглядів слід брати до уваги трудовитрати та логістичні труднощі, пов'язані з проведенням клінічних обстежень.
Ізоляти ВЧТДЖ можуть бути надіслані до референтної лабораторії ВООЗт для подальшої характеристики.
-
Вірусологічний нагляд
Враховуючи, що ЧТДЖ є гострою інфекцією з невідомим станом носійства, вірусологічний нагляд слід проводити лише в якості подальшого нагляду за клінічно підозрілими випадками.
-
Серологічний нагляд
Серологічний нагляд спрямований на виявлення антитіл до ВЧТДЖ. Позитивні результати дослідження на антитіла можуть мати чотири можливі причини:
-
вакцинація проти ЧТДЖ;
-
материнські антитіла, отримані від імунної самки (материнські антитіла у дрібних жуйних можна виявити лише до шестимісячного віку);
-
гетерофільна (перехресна) та інші неспецифічні реакції.
Для епізоотичного нагляду за ЧТДЖ можна використовувати сироватку, зібрану для інших цілей дослідження. Однак не слід порушувати принципи планування обстеження, описані у цій главі, та вимоги статистично достовірного обстеження на наявність ВЧТДЖ.
Слід передбачити можливість виявлення кластеризації серопозитивних реакцій. Це може відображати будь-яку з низки подій, включаючи, але не обмежуючись характеристиками ареалу відібраної популяції, вплив вакцини чи наявність польового штаму інфекції. Оскільки кластеризація може свідчити про зараження польовим штамом, дослідження всіх випадків має бути включено до плану дослідження.
Результати випадкових чи цілеспрямованих серологічних досліджень є важливими для забезпечення надійних доказів того, що зараження ВЧТДЖ відсутнє в країні чи зоні. Тому надзвичайно важливо, щоб обстеження були належним чином задокументовані.
Стаття 14.7.30. Епізоотичний нагляд у дикій фауні
Якщо популяція сприйнятливих видів дикої фауни може виступати в ролі індикаторних, що вказує на поширення ВЧТДЖ від домашніх овець і кіз, необхідно збирати дані серологічного нагляду.
Отримання значущих даних від нагляду за дикою фауною може бути покращено шляхом тісної координації діяльності в регіоні. Для отримання матеріалу для аналізу в національних чи референтних лабораторіях використовуються як цілеспрямовані, так і випадкові відбори зразків. Останні необхідні, оскільки багато країн не мають належного обладнання для виконання повного протоколу дослідження для виявлення антитіл проти ВЧТДЖ у сироватках тварин дикої фауни.
Цільовий відбір зразків є найкращим методом для отримання даних про дику фауну для оцінки стану зараження ВЧТДЖ. Насправді можливості для відбору зразків тварин дикої фауни є мінімальними в більшості країн. Однак зразки можна отримати від впольованих тварин, і вони здатні надати корисну довідкову інформацію.
Стаття 14.7.31. Додаткові вимоги до епізоотичного нагляду для країн-учасниць, що подають заявку на визнання ВООЗт стану безпечної відносно ЧТДЖ
Стратегія та план програми епізоотичного нагляду залежать від переважаючих епізоотичних обставин, що склалися в країні чи зоні, і мають бути сплановані та впроваджені відповідно до умов визнання стану, описаних в положення Статті 14.7.3. та методів, викладених у цій главі, щоб продемонструвати відсутність зараження ВЧТДЖ, впродовж попередніх 24 місяців. Для цього необхідна підтримка лабораторії, здатної провести ідентифікацію зараження ВЧТДЖ шляхом виявлення вірусу, антигену чи вірусної нуклеїнової кислоти та досліджень на антитіла.
Цільова популяція для епізоотичного нагляду, спрямованого на виявлення захворювання та зараження, має охоплювати значні популяції в межах країни чи зони, що мають бути визнані безпечними відносно зараження ВЧТДЖ.
Застосовувана стратегія має ґрунтуватися на відповідному поєднанні рандомізованого та цільового відбору зразків, що потребує проведення епізоотичного нагляду, сумісного з демонстрацією відсутності зараження ВЧТДЖ на прийнятному рівні статистичної достовірності. Частота відбору зразків має залежати від епізоотичного стану. Підходи, засновані на оцінюванні ризику (наприклад, на підвищеній ймовірності зараження в певних місцевостях або серед певних видів), можуть бути доцільними для вдосконалення стратегії епізоотичного нагляду. Країна-учасниця має обґрунтувати обрану стратегію епізоотичного нагляду, як адекватну для виявлення наявності зараження ВЧТДЖ, відповідно до положень Глави 1.4. та епізоотичного стану. Наприклад, може бути доцільним націлити клінічний нагляд на певні субпопуляції, що, ймовірно, проявлятимуть чіткі клінічні ознаки.
Слід звернути увагу на фактори ризику наявності ВЧТДЖ, зокрема:
-
історичні аспекти хвороби;
-
критичний розмір, структуру та щільність популяції;
-
систему тваринництва та землеробства;
-
моделі переміщення та контактів, такі як ринкові та інші пов'язані з торгівлею переміщення;
-
вірулентність та інфекційність штаму.
Розмір вибірки, відібраної для дослідження, має бути достатньо великим, щоб виявити інфекцію, якщо вона буде поширюватися із заздалегідь визначеною мінімальною частотою. Розмір вибірки та заздалегідь визначена мінімальна поширеність захворювання визначають рівень довіри до результатів обстеження. Країна-учасниця, що подає заявку, має обґрунтувати вибір плану, мінімальної поширеності та рівня довіри на основі цілей епізоотичного нагляду та епізоотичного стану, відповідно до положень Глави 1.4. Вибір мінімальної поширеності, зокрема, має ґрунтуватися на існуючому чи історичному епізоотичному стані.
Незалежно від обраного плану обстеження, чутливість і специфічність використовуваних діагностичних досліджень є ключовими факторами в розробці плану, визначенні обсягу вибірки та інтерпретації отриманих результатів.
Незалежно від використовуваної системи дослідження, план епізоотичного нагляду має передбачати наявність і хибнопозитивних реакцій. Якщо характеристики системи дослідження відомі, можна заздалегідь розрахувати частоту хибнопозитивних результатів. Має існувати ефективна процедура для подальшого відстеження позитивних результатів, щоб згодом з високим рівнем достовірності визначити, чи свідчать вони про зараження, чи ні. Це має включати як додаткові дослідження, так і подальші дослідження для збору діагностичного матеріалу з початкової одиниці відбору зразків, а також стад чи отар, що можуть бути епізоотично-пов'язані з нею.
Принципи епізоотичного нагляду за хворобою чи зараженням, технічно чітко визначені в положеннях Глави 1.4. Для демонстрації відсутності зараження ВЧТДЖ, щоб забезпечити достовірність результатів необхідно ретельно стежити за розробкою програм епізоотичного нагляду. Таким чином, розробка будь-якої програми епізоотичного нагляду потребує залучення компетентних і досвідчених у цьому професіоналів.
Стаття 14.7.32. Додаткові вимоги до епізоотичного нагляду для відновлення безпечного стану
Після спалаху ЧТДЖ в країні-учасниці незалежно від часу визнання її безпечною відносно ЧТДЖ слід ретельно дослідити походження штаму вірусу. Зокрема, важливо визначити, чи це пов'язано з повторним занесенням вірусу, чи з повторною появою з невиявленого вогнища інфекції. В ідеалі вірус слід виділити й порівняти з історичними штамами з тієї ж території, а також з представниками інших можливих джерел.
Після ліквідації спалаху країна-учасниця, що бажає відновити стан безпечної, має здійснювати нагляд відповідно до положень цієї глави, щоб продемонструвати відсутність зараження ВЧТДЖ.
Стаття 14.7.33. Використання та інтерпретація серологічних досліджень для серологічного нагляду за ЧТДЖ
Серологічне дослідження є належним інструментом для епізоотичного нагляду за ЧТДЖ, якщо вакцинація не практикується. Існує лише один серотип вірусу, і дослідження виявляють антитіла, що утворюються після зараження всіма ВЧТДЖ, але дослідження не можуть розрізнити антитіла проти польової інфекції та антитіла, внаслідок вакцинації ослабленими вакцинами. Цей факт ставить під загрозу серологічний нагляд у вакцинованих популяціях, і повноцінний серологічний нагляд можна розпочати лише через кілька років після припинення вакцинації. Антитіла проти вірулентних і вакцинних штамів ВЧТДЖ можна виявити у дрібних жуйних приблизно через 14 діб після зараження чи вакцинації й досягнення піка приблизно через 30-40 діб. Потім антитіла зберігаються впродовж багатьох років, можливо впродовж всього життя, хоча титри з часом знижуються.
Необхідно продемонструвати, що позитивні серологічні результати були належним чином досліджені.
Стаття 14.7.34. Схвалення ВООЗт програми офіційного контролю за ЧТДЖ
Країна-учасниця може на добровільних засадах подати заявку на схвалення своєї програми офіційного контролю за ЧТДЖ відповідно до положень Глави 1.6. після того, як вона вжила заходів відповідно до цієї Статті.
Для того, щоб програма офіційного контролю з ЧТДЖ була схвалена ВООЗт, країна-учасниця має надати детальну програму офіційного контролю з ЧТДЖ для контролю та остаточної ліквідації ЧТДЖ в країні чи зоні. У цьому документі має бути зазначено та надано задокументовані докази щодо:
-
епізоотології:
-
можливостей епізоотичного нагляду та діагностики:
-
запроваджено нагляд за ЧТДЖ відповідно до положень Глави 1.4. та Статей 14.7.27. - 14.7.33.;
-
діагностичний потенціал та процедури, включаючи регулярну передачу зразків до лабораторії, що проводить діагностичне дослідження та подальшу характеристику штамів;
-
проведення серологічного нагляду за сприйнятливими видами, включаючи дику фауну, з метою відстеження циркуляції ВЧТДЖ в країні;
-
-
-
вакцинація є обов'язковою для цільової популяції та проводиться відповідно до положень Глави 4.18.;
-
детальну інформацію про кампанії з вакцинації, зокрема:
-
стратегія, прийнята для кампанії з вакцинації;
-
цільові популяції для вакцинації;
-
цільова географічна територія для вакцинації;
-
моніторинг охоплення вакцинацією, включаючи серологічний моніторинг імунітету популяцій;
-
стратегія ідентифікації вакцинованих тварин;
-
технічна специфікація вакцин, що використовуються, та опис діючих процедур ліцензування вакцин;
-
використання вакцин, що повністю відповідають стандартам і методам, описаним в Посібнику наземних тварин;
-
запропонована стратегія та план роботи, включаючи графік переходу до припинення вакцинації;
-
-
-
заходи, вжиті для запобігання занесенню збудника та забезпечення швидкого виявлення всіх спалахів ЧТДЖ;
-
план готовності до надзвичайного стану та план реагування за надзвичайного стану, що мають бути реалізовані у разі спалаху ЧТДЖ;
-
план роботи та терміни виконання програми офіційного контролю;
-
результативні показники для оцінки ефективності заходів контролю, що будуть запроваджені;
-
моніторинг, оцінка та перегляд програми офіційного контролю для демонстрації ефективності стратегій.
Країна буде включена до списку країн, що мають затверджену ВООЗт програму офіційного контролю за ЧТДЖ відповідно до положень Глави 1.6.
Збереження у списку потребує щорічного оновлення інформації про хід виконання програми офіційного контролю та інформації про суттєві зміни, що стосуються вищезазначених пунктів.
NB: Вперше прийнята у 1986 році; останнє оновлення прийнято у 2021 році.