Розділ 15 СВИНЕВІ
Глава 15.1. ЗАРАЖЕННЯ ВІРУСОМ ЧУМИ СВИНЕЙ АФРИКАНСЬКОЇ
Стаття 15.1.1. Загальні положення
Свині є єдиними (крім членистоногих) природними носіями вірусу Чуми свиней африканської (ЧСА). У їх числі всі домашні й дикі різновиди Sus scrofa (свиня), Бородавник африканський (Phacochoerus spp.), Свиня кісточковуха (Potam ochoerus spp.) і Свиня велика лісова (Hylochoerus meinertzhageni).
Для цілей цієї глави встановлено розмежування між:
- домашніми свинями й дикими поневоленими (постійно утримуваними в неволі або вирощуваними на вільному вигулі) свинями з метою виробництва м’яса чи інших продуктів торгового призначення, або для репродукції;
- дикими та дикими поневоленими свинями;
- видами диких африканських свиней.
Всі різновиди Sus scrofa сприйнятливі до патогенного впливу вірусу ЧСА (ВЧСА) на відміну від диких африканських свиней, які також можуть бути резервуаром цього вірусу. Кліщі роду Ornithodoros - єдині відомі членистоногі, які виступають в ролі природних носіїв вірусу і є резервуаром і біологічним переносником.
Для цілей наземного кодексу ЧСА визначається як зараження свиней ВЧСА.
Зараження ВЧСА визнається на підставі:
- виявлення ВЧСА в пробах, відібраних у свині;
або - виявлення антигену чи рибонуклеїнової кислоти ВЧСА в пробах від свині з клінічними ознаками або за наявності патологічних змін, характерних для цієї хвороби, або має епізоотичний зв'язок з підозрілим чи підтвердженим випадком ЧСА, або щодо якої є причини підозрювати попередній зв'язок чи контакт з ВЧСА;
або - виявлення антитіл до ВЧСА в пробах, відібраних у свиней з клінічними ознаками або за наявності патологічних змін, характерних для ЧСА, або має епізоотичний зв'язок з підозрілим чи підтвердженим випадком ЧСА, або щодо якої є причини підозрювати попередній зв'язок чи контакт з ВЧСА.
Для цілей наземного кодексу інкубаційний період ЧСА у видів Sus scrofa визначений у 15 діб.
Стандарти діагностики містяться в наземному посібнику.
Стаття 15.1.2. Безризикові товари
Незалежно від епізоотичної ситуації в країні-експортері чи зоні щодо ЧСА, ветеринарний орган не зобов'язаний встановлювати вимог щодо цієї хвороби, видаючи дозвіл на імпорт чи транзит по території своєї країни нижче перерахованих товарів:
- м’ясо в герметичній упаковці з показником Fо вищим або ж рівним 3;
- желатин.
Інші товари з тварин родини свиневих можуть виступати предметом безризикової торгівлі за умови задоволення вимог цієї глави.
Стаття 15.1.3. Загальні критерії визначення стану країни, зони чи компартменту по ЧСА
- ЧСА входить в число хвороб включених до списку на всій території країни, і свині з клінічними ознаками й патологічними ураженнями, характерними для ЧСА, піддаються дослідженню на місці й лабораторно;
- безперервна програма з привернення уваги до хвороби діє з метою підвищення декларованості (реєстрація за встановленою формою) всіх свиней з клінічними ознаками й патологічними ураженнями, характерними для ЧСА;
- Ветеринарний орган має актуальні відомості й наділений повноваженнями щодо всіх стад домашніх свиней і свиней диких поневолених в країні, зоні чи компартменті;
- Ветеринарний орган має актуальні відомості про наявність диких тварин і диких поневолених свиней, і диких африканських свиней, їх дистрибуції й місцях перебування в країні чи зоні;
- у відношенні домашніх свиней і свиней диких поневолених діє програма нагляду, як вона описана в Статтях 15.1.28. - 15.1.31. і в Статті 15.1.33.;
- щодо диких тварин і диких поневолених свиней, і диких африканських свиней (якщо ці категорії тварин присутні в країні чи зоні) діє програма нагляду відповідно положень Статті 15.1.32., в якій враховуються природні й штучні межі, екологічні характеристики популяції диких тварин і диких поневолених свиней, і диких африканських свиней, а також результати оцінки ймовірності поширення ЧСА, включаючи захист від кліщів роду Ornithodoros (за наявності);
- популяції домашніх свиней і свиней диких поневолених ізольовані завдяки ефективним і контрольованим заходам біобезпеки від популяцій диких тварин і диких поневолених свиней, і диких африканських свиней — в залежності від розрахованої ймовірності поширення ЧСА в популяціях диких тварин і диких поневолених свиней, і диких африканських свиней, і беручи до уваги результати нагляду відповідно положень Статті 15.1.32.; і вони також захищені від кліщів роду Ornithodoros (за наявності).
Стаття 15.1.4. Країна чи зона безпечна відносно ЧСА
- Історичний стан безпечної
Країна чи зона може бути визнана історично безпечною відносно ЧСА без проведення спеціального нагляду за вірусом ЧСА, при умові, що в ній дотримуються вимоги Статті 1.4.6., а ввезення товарів із тварин родини свиневих проводиться згідно із відповідними Статтями цієї Глави.
- стан безпечної у всіх Свинячих
Країна чи зона, що не задовольняє вимог п. 1 цієї Статті, може бути визнана безпечною відносно ЧСА у всіх видів свиней, за умови, що вона відповідає критеріям Статті 15.1.3., і якщо:
-
- нагляд, як він описаний в Статтях 15.1.28. - 15.1.33., діє мінімум три останніх роки;
- випадків зараження ВЧСА за три останніх роки не зареєстровано; цей термін може бути знижений до 12 місяців в разі, коли нагляд не підтвердив наявності чи участі кліщів роду Ornithodoros;
- імпорт товарів зі свиней всіх видів проводиться згідно із відповідними Статтями цієї Глави.
- стан безпечної у домашніх свиней і диких поневолених свиней
Країна або зона, що не відповідає вимогам п. 1 чи п. 2б і в якій є випадки зараження ВЧСА серед диких поневолених або диких свиней, може бути визнана безпечною відносно ЧСА у домашніх свиней і свиней диких поневолених, за умови, що вона відповідає критеріям Статті 15.1.3. (в першу чергу, п. 7), і якщо:
-
- нагляд, як він описаний в Статтях 15.1.28. - 15.1.33., діє мінімум три роки;
- випадків зараження ВЧСА у домашніх свиней і свиней диких поневолених за три останніх роки не зареєстровано; цей термін може бути зменшений до 12 місяців в разі, коли нагляд не підтвердив наявності чи участі кліщів роду Ornithodoros;
- імпорт товарів з тварин родини свиневих проводиться згідно із відповідними Статтями цієї Глави.
Стаття 15.1.5. Компартмент безпечний відносно ЧСА
Створення компартменту безпечного відносно ЧСА, можливе за умови дотримання вимог цієї Глави та принципів, викладених у Главах 4.4. і 4.5.
Стаття 15.1.6. Запровадження зони стримування в країні чи зоні, безпечній відносно ЧСА
У разі, коли обмежена кількість спалахів ЧСА виникає в межах безпечної до цього країни чи зони, у тому числі в межах зони захисту, допускається запровадження зони стримування, що оточує всі вогнища, з метою мінімізації наслідків цих спалахів для решти території країни або зони.
На додаток до вимог щодо запровадження зони стримування, зазначених в Статті 4.4.7., програма нагляду має враховувати наявність та потенційну роль кліщів роду Ornithodoros, а також диких тварин і диких поневолених свиней, і диких африканських свиней, та будь-які вжиті заходи, щоб уникнути їх поширення.
Стан безпечних відносно ЧСА територій, розташованих за межами зони стримування, призупиняється до завершення запровадження цієї зони стримування. стан безпечних територій може бути переглянутий незалежно від положень Статті 15.1.7. і лише з моменту встановлення кордонів зони стримування. Має бути доведено, що товари, призначені для міжнародної торгівлі, походять або з територій, що знаходяться за межами зони стримування, або відповідають вимогам Статей 15.1.9., 15.1.11., 15.1.13. і Статей 15.1.15. - 15.1.21.
Відновлення стану безпечної відносно хвороби зони стримування обумовлено відповідністю вимогам Статті 15.1.7.
Стаття 15.1.7. Відновлення стану безпечної
У разі виникнення спалаху ЧСА у раніше безпечній відносно хвороби країні чи зоні стан безпечної відносно хвороби може бути відновлено через три місяці після дезінфекції останнього із заражених господарств, за умови, що:
- був проведений вимушений забій, а при підозрі чи за підтвердженої участі кліщів в епізоотології цього захворювання — в заражені господарства були заселені індикаторні свині на двомісячний термін;
- результати нагляду, проведеного відповідно положень Статті 15.1.31., дали негативний результат.
В іншому випадку застосовуються вимоги Статті 15.1.4.
Стаття 15.1.8. Рекомендації по імпорту з країни, зони чи компартменту безпечного відносно ЧСА
У відношенні домашніх свиней і диких поневолених свиней
Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:
- тварини не мають клінічних ознак ЧСА в день відправки;
- тварини перебували в країні, зоні чи компартменті безпечному відносно ЧСА, з народження чи мінімум три останні місяці;
- вживались заходи необхідні для недопущення контактів із джерелом ВЧСА до навантаження, якщо тварини вивозяться із безпечної зони чи компартменту, розташованого в країні чи зоні, з наявністю ЧСА.
Стаття 15.1.9. Рекомендації по імпорту з країни чи зони, з наявністю ЧСА
У відношенні домашніх свиней і диких поневолених свиней
Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що тварини:
- тварини не мають клінічних ознак ЧСА в день відправки;
- і
- або утримувались в компартменті безпечному відносно ЧСА, з народження чи мінімум три останні місяці;
- або утримувались ізольовано на карантинній станції впродовж 30 діб перед відправкою та піддалися вірусологічному і серологічному дослідженням, проведеним мінімум через 21 добу після надходження на карантинну станцію, і дали негативні результати.
Стаття 15.1.10. Рекомендації по імпорту з країни, зони чи компартменту безпечного відносно ЧСА
У відношенні сперми домашніх свиней і диких поневолених свиней
Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:
- кнурі-плідники:
- перебували із народження чи мінімум три місяці перед відбором в країні, зоні чи компартменті безпечному відносно ЧСА;
- в день відбору сперми клінічних ознак ЧСА не проявляли;
- сперма була відібрана, піддавалась маніпуляціям і зберігалась відповідно положень Глави 4.6. і 4.7.
Стаття 15.1.11. Рекомендації по імпорту з країни чи зони, з наявністю ЧСА
У відношенні сперми домашніх свиней і диких поневолених свиней
Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:
- кнурі-плідники:
- утримувались від народження чи мінімум три місяці перед відбором в господарстві, в якому завдяки нагляду, як він описаний в Статтях 15.1.28. - 15.1.30., доведено відсутність випадків ЧСА впродовж трьох попередніх років; цей термін може обмежуватись 12 місяцями за умови, що нагляд вказує на відсутність участі кліщів в епізоотології даного захворювання;
- в день відбору сперми клінічних ознак ЧСА не проявляли;
сперма була відібрана, піддавалась маніпуляціям і зберігалась відповідно положень Глави 4.6. і 4.7.
Стаття 15.1.12. Рекомендації по імпорту з країни, зони чи компартменту безпечного відносно ЧСА
У відношенні ембріонів домашніх свиней, відібраних in vivo,
Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:
- самки-донори:
- перебували із народження чи мінімум три місяці перед відбором в країні, зоні чи компартменті безпечному відносно ЧСА;
- в день відбору ембріонів клінічних ознак ЧСА не проявляли;
- сперма, використана для запліднення ооцитів, задовольняла вимогам, встановленим, залежно від випадку, положенням Статті 15.1.10. або Статті 15.1.11.;
- ембріони були відібрані, піддавалися маніпуляціям і зберігалися згідно із відповідними положеннями Глави 4.8. і 4.10.
Стаття 15.1.13. Рекомендації по імпорту з країни чи зони, з наявністю ЧСА
У відношенні ембріонів домашніх свиней, відібраних in vivo,
Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:
- самки-донори:
- утримувались від народження чи мінімум три місяці перед відбором в господарстві, в якому завдяки нагляду, як він описаний в Статтях 15.1.28. - 15.1.30., доведено відсутність випадків ЧСА впродовж трьох попередніх років; цей термін може обмежуватись 12 місяцями за умови, що нагляд вказує на відсутність участі кліщів в епізоотології даного захворювання;
- в день відбору сперми клінічних ознак ЧСА не проявляли;
- піддалися зі сприятливим результатом серологічній діагностиці мінімум через 21 день після відбору;
- сперма, використана для запліднення ооцитів, задовольняла вимогам, встановленим, залежно від випадку, положенням Статті 15.1.10. або Статті 15.1.11.;
- ембріони були відібрані, піддавалися маніпуляціям і зберігалися згідно із відповідними положеннями Глави 4.8. і 4.10.
Стаття 15.1.14. Рекомендації по імпорту з країни, зони чи компартменту безпечного відносно ЧСА
У відношенні сирого м'яса домашніх свиней і диких поневолених свиней
Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що партія сирого м'яса отримана від тварин, які:
- перебували із народження в країні, зоні чи компартменті безпечному відносно ЧСА, чи були імпортовані або завезені відповідно положень Статті 15.1.8. чи Статті 15.1.9.;
- були забиті на дозволеній бійні, де піддалися огляду перед та після забою огляду зі сприятливим результатом згідно з вимогами Глави 6.3.
Стаття 15.1.15. Рекомендації по імпорту з країни чи зони, з наявністю ЧСА
У відношенні сирого м'яса домашніх свиней і диких поневолених свиней
Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що:
- партія сирого м'яса отримана від тварин, що походять зі стад, у яких завдяки нагляду, як він описаний в Статтях 15.1.28. - 15.1.30., доведено відсутність випадків ЧСА впродовж трьох попередніх років; цей термін може бути скорочений до 12 місяців, за умови, що нагляд показав відсутність участі кліщів в епізоотології даного захворювання; при цьому діагностика на ЧСА статистично репрезентативної вибірки цих тварин дала негативні результати;
- партія сирого м'яса отримана від тварин, які були забиті на дозволеній бійні, де піддалися перед- та після забійному огляду зі сприятливим результатом згідно з вимогами Глави 6.3.;
- після забою було вжито належних заходів для виключення контакту сирого м'яса із потенційним джерелом ВЧСА.
Стаття 15.1.16. Рекомендації по імпорту сирого м'яса диких і диких поневолених свиней
Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що вся партія сирого м'яса отримана від тварин, що:
- здобуті в країні чи зоні, безпечній відносно ЧСА, згідно із п. 1 чи п. 2 Статті 15.1.4.;
- згідно з вимогами Глави 6.3. - піддалися огляду після забою зі сприятливим результатом в інспекційному пункті, що має дозвіл ветеринарного органу на експорт.
Стаття 15.1.17. Рекомендації по імпорту м'ясних продуктів зі свиней
Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що ці продукти:
- вироблені:
- виключно з сирого м'яса, яке відповідає відповідним вимогам Статті 15.1.14., чи Статті 15.1.15., або Статті 15.1.16.;
- на м'ясопереробному підприємстві, яке:
- має дозвіл ветеринарного органу на експорт;
- займається переробленням виключно м’яса, яке відповідає відповідним вимогам Статті 15.1.14., чи Статті 15.1.15., або Статті 15.1.16.;
або
- оброблені за технологією, що забезпечує знешкодження вірусу ЧСА згідно з положеннями Статті 15.1.23., на підприємстві, що має дозвіл ветеринарного органу на експорт, а після обробки було вжито належних заходів для виключення їх контакту із потенційним джерелом ВЧСА.
Стаття 15.1.18. Рекомендації по імпорту щетини свиней
Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що щетина:
- отримана від домашніх свиней або свиней диких поневолених, що утримувались в країні, зоні чи компартменті безпечному відносно ЧСА, і була вироблена на підприємстві, що має дозвіл ветеринарного органу на експорт;
або - оброблена за технологією, що забезпечує знешкодження вірусу ЧСА одним зі способів, зазначених в Статті 15.1.26., на підприємстві, що має дозвіл ветеринарного органу на експорт, а після обробки було вжито належних заходів для виключення її контакту із потенційним джерелом ВЧСА.
Стаття 15.1.19. Рекомендації по імпорту гною від свиней та підстилки
Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що продукти:
- отримані від домашніх свиней чи свиней диких поневолених, що утримувались в країні, зоні чи компартменті безпечному відносно ЧСА;
або - оброблені за технологією, що забезпечує знешкодження вірусу ЧСА одним зі способів, зазначених в Статті 15.1.27., на підприємстві, що має дозвіл ветеринарного органу на експорт, а після обробки було вжито належних заходів для виключення їх контакту із потенційним джерелом ВЧСА.
Стаття 15.1.20. Рекомендації по імпорту шкур свиней і трофеїв зі свиней
Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що продукти:
- отримані від свиней, які утримувались в країні або зоні, безпечній відносно ЧСА, як це зазначено у п. 1 чи п. 2 Статті 15.1.4., і були вироблені на підприємстві, що має дозвіл ветеринарного органу на експорт;
або - отримані від домашніх свиней або свиней диких поневолених, що утримувались в країні, зоні чи компартменті безпечному відносно ЧСА, і були вироблені на підприємстві, що має дозвіл ветеринарного органу на експорт;
або - вироблені на підприємстві, що має дозвіл ветеринарного органу на експорт, за технологією, що забезпечує знешкодження вірусу ЧСА одним із методів, зазначених у Статті 15.1.25., а після обробки було вжито належних заходів для виключення їх контакту із потенційним джерелом ВЧСА.
Стаття 15.1.21. Рекомендації по імпорту інших продуктів свинарства
Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який підтверджує, що продукти:
- отримані від домашніх свиней і свиней диких поневолених, які утримувались в країні, зоні чи компартменті безпечному відносно ЧСА, і були вироблені на підприємстві, що має дозвіл ветеринарного органу на експорт;
або - вироблені на підприємстві, що володіє експортним дозволом ветеринарного органу, і було вжито належних заходів для виключення контакту продукції з потенційним джерелом ВЧСА.
Стаття 15.1.22. Процедури знешкодження ВЧСА в харчових відходах
Для знешкодження ВЧСА в харчових відходах слід використовувати один із наступних способів:
- кип'ятіння харчових відходів при мінімальній температурі 90°C мінімум 60 хв при постійному перемішуванні;
або - кип'ятіння при мінімальній температурі 121°C впродовж мінімум 10 хв при абсолютному тиску в 3 бар.;
або - обробка іншим еквівалентним способом, що забезпечує знешкодження ВЧСА.
Стаття 15.1.23. Процедури знешкодження ВЧСА в м'ясі
Для знешкодження ВЧСА в м’ясі слід використовувати один із наступних способів:
- Термічна обробка
- Сухий посол свинини
М’ясо має бути піддано засолу з подальшим зневодненням впродовж мінімум шести місяців.
Стаття 15.1.24. Процедури знешкодження ВЧСА в кишковій сировині від свиней
Для знешкодження ЧСА в кишковій сировині від свиней слід використовувати один із наступних способів просолювання: або сухою сіллю (NaCl), або насиченим розчином солі (показник Aw <0,80), або меланжем фосфатних солей, що містить 86,5% NaCl, 10,7% Na2HPO4 і 2,8 % Na3PO4 (вага/вага/вага) впродовж мінімум 30 діб при температурі вище або дорівнює 12°C.
Стаття 15.1.25. Процедури знешкодження ВЧСА в шкурах і трофеях
Для знешкодження ВЧСА в шкурах і трофеях слід використовувати один із наступних способів:
- кип’ятіння в воді впродовж терміну, достатнього для розварювання, в результаті якого залишаються виключно кістки, роги й зуби;
або - вимочування з перемішуванням в розчині 4% (вага/об'єм) каустичної соди (карбонат натрію Na2СО3), з pH рівним чи більше ніж 11,5, впродовж мінімум 48 годин;
або - вимочування з перемішуванням в розчині мурашиної кислоти (100 кг хлориду натрію [NaCl] і 12 кг мурашиної кислоти на 1 000 л води) при pH нижче 3,0 впродовж мінімум 48 годин; допускається додавання омилюючих речовин і апретів;
або - просочення сіллю (NaCl), що містить 2% каустичної соди (карбонат натрію Na2СО3) впродовж мінімум 28 діб — стосовно необроблених шкур;
або - обробка в 1% розчині формаліну впродовж мінімум шести діб.
Стаття 15.1.26. Процедури знешкодження ВЧСА в щетині від свиней
Для знешкодження ВЧСА в щетині від свиней промислового призначення слід застосувати один із наступних способів:
- кип'ятіння у воді впродовж мінімум 30 хв;
- вимочування в 1% розчині формаліну впродовж мінімум 24 годин.
Стаття 15.1.27. Процедури знешкодження ВЧСА в підстилці й гною від свиней
Для знешкодження ВЧСА в підстилці й гною від свиней слід використовувати один із наступних способів:
- обробка гарячою парою при температурі мінімум 55°C впродовж мінімум однієї години;
- обробка гарячою парою при температурі мінімум 70°C впродовж мінімум 30 хв.
Стаття 15.1.28. Нагляд: вступ
У Статтях 15.1.28. - 15.1.33. представлено рекомендації про нагляд за ЧСА в доповнення положень Глав 1.4. і 1.5. ЧСА може мати різні наслідки й різну епізоотологію, що залежить від регіону світу; також і рутинна біобезпека варіює залежно від системи виробництва. Стратегії нагляду, що використовуються для визначення стану країни з ЧСА, мають бути адаптовані під конкретні умови. Обраний підхід має враховувати наявність диких тварин чи диких поневолених свиней, або диких африканських свиней, як і наявність кліщів роду Ornithodoros, а також наявність ЧСА в суміжних країнах чи зонах.
Спеціальний нагляд за ЧСА має бути сформований у вигляді безперервної програми, що має на меті доказ відсутності зараження ВЧСА в сприйнятливих популяціях країни, зони чи компартменту, або ж виявлення занесення цього вірусу в у безпечну популяцію. Слід враховувати ряд епізоотичних характеристик ЧСА, поміж яких:
- роль включення харчових відходів в раціон свиней;
- вплив різних типів систем виробництва домашніх свиней і свиней диких поневолених;
- роль диких тварин і диких поневолених свиней, та роль диких африканських свиней в фіксації й поширенні ЧСА;
- можлива наявність кліщів роду Ornithodoros і роль, яку вони можуть виконувати в фіксації й поширенні ЧСА;
- відсутність макроскопічних патогномічних уражень та клінічних ознак;
- наявність переносників;
- варіативність вірусних генотипів ЧСА.
Стаття 15.1.29. Загальні умови й методи ведення нагляду
- Система нагляду, розгорнута відповідно положень Глави 1.4. перебуває під контролем ветеринарного органу, та має включати наступні аспекти:
- має бути формально організована, постійна система виявлення випадків ЧСА;
- має бути передбачено протокол оперативного відбору зразків від тварин, підозрюваних у захворюванні ЧСА, і їх експрес-доставка в лабораторію;
- має бути наявність лабораторного дослідження зразків для встановлення діагнозу на ЧСА.
- має бути система реєстрації, обробки й аналізу даних діагностики та нагляду.
- Програма нагляду за ЧСА має:
-
- охоплювати систему раннього виявлення, що забезпечує ланцюг операцій виробництво — реалізація — перероблення для реєстрації підозр на випадки. Фахівці з діагностики й працівники, які перебувають у безпосередньому контакті зі свинями, мають без зволікання повідомляти про підозри на ЧСА в ветеринарний орган. Система декларування, що формується під контролем ветеринарного органу, має отримувати пряму чи опосередковану допомогу (за посередництва приватно-практикуючих ветеринарів та параветеринарних фахівців) з боку державних чи приватних програм привернення уваги до ЧСА, адресованих зацікавленим учасникам галузі. Фахівці, відповідальні за нагляд, мають прихильно ставитись до допомоги бригади, яка спеціалізується на діагностиці, оцінці епізоотичного стану й офіційного ветеринарного контролю ЧСА;
- передбачати систематичні й часті клінічні огляди та лабораторна діагностика, що проводяться в разі потреби у групах підвищеного ризику (тварини, в раціон яких входять харчові відходи й таке інше), або у тих, що знаходяться поблизу із зараженою ЧСА країною чи зоною (наприклад, прилеглою до районів проживання заражених диких тварин чи диких поневолених свиней, або диких африканських свиней).
Стаття 15.1.30. Стратегії нагляду
- Вступ
Популяція, що підлягає нагляду для виявлення хвороби чи зараження, має включати популяції: домашніх свиней, свиней диких поневолених, диких свиней і диких поневолених свиней — в країні чи зоні. Нагляд має включати випадковий та невипадковий підходи, що базуються на клінічних, вірусологічних і серологічних методах досліджень, адаптованих під інфекційний стан країни чи зони.
Стратегія, яка використовується для встановлення превалентності зараження ВЧСА або ж, її відсутності, може ґрунтуватися на клінічних дослідженнях чи відборі зразків (рандомізованих, чи не рандомізованих) при статистично достатньому довірчому інтервалі. Цільова вибірка більш доцільна, коли є підвищена ймовірність зараження у певних точках чи в окремих субпопуляціях. Таким чином, стратегія може бути спрямована на:
-
- популяції диких тварин і диких поневолених свиней з високим специфічним ризиком, і ферми, розташовані поблизу від них;
- ферми, на яких в харчовий раціон свиней входять харчові відходи;
- ферми, на яких свиней вирощують на відкритому випасі.
Серед факторів ризику слід назвати хронологічний і просторовий розподіл вогнищ, що мали місце раніше, дані про кількість свиней, їх переміщеннях і таке інше.
Країни-учасниці Міжнародного епізоотичного бюро мають переглядати власні стратегії нагляду щоразу, коли виникає підвищений ризик занесення ВЧСА. Серед іншого зміни можуть виражатися у наступному:
-
- поява ЧСА чи збільшення її превалентності в країнах або зонах, із яких імпортувалися живі свині чи продукти свинарства;
- збільшення превалентності ЧСА серед диких тварин і диких поневолених свиней в країні або зоні;
- збільшення превалентності ЧСА в суміжних країнах чи зонах;
- масове проникнення заражених популяцій диких тварин і диких поневолених свиней із сусідніх країн або зон, чи підвищена експозиція цих популяцій;
- виявленні завдяки нагляду, проведеного відповідно положень Глави 1.5., участі кліщів в епізоотології ЧСА.
- Клінічний нагляд
Клінічний нагляд є найбільш ефективним інструментом виявлення ЧСА за явності клінічних симптомів і патологій, пов'язаних з інфекцією ВЧСА. Однак через клінічну схожість цього захворювання з іншими хворобами (Чума свиней класична, Синдром свиней респіраторно-репродуктивний, Бешихоподібні хвороби й ті, що пов’язані з інфекцією Цирковірусом свиней 2-го типу) клінічний нагляд має поєднуватися, в разі потреби, із серологічним та вірусологічним.
Клінічні ознаки й патологічні зміни допомагають ранньому виявленню; випадки, у яких ураження і клінічні ознаки, характерні для ЧСА, супроводжуються підвищеною смертністю тварин, мають піддаватися негайному дослідженню.
Незважаючи на складність клінічного огляду диких тварин і диких поневолених свиней, ці заходи слід обов'язково включати в програми нагляду, а оптимальними визнаються заходи спостереження, що включають також виділення вірусу й антитіл.
- Вірусологічний нагляд
Вірусологічний нагляд має значення для забезпечення раннього виявлення, диференційної діагностики та систематичного обстеження цільових популяцій. Його проводять:
-
- для дослідження підозрілих клінічних випадків;
- для спостереження ризикових популяцій;
- для моніторингу позитивних серологічних результатів;
- для проведення досліджень при підвищеній смертності тварин, коли присутність ЧСА не може бути виключена;
- для підтвердження ліквідації ЧСА після вимушеного забою.
Молекулярні методи можуть застосовуватися при реалізації масових обстежень на вірус. При використанні в групах високого ризику вони мають велику ймовірність для раннього виявлення зараження, що може значно знизити масштаби подальшого поширення ВЧСА.
Молекулярний аналіз вірусів, що циркулюють в ензоотичних ареалах чи місцях спалахів в раніше вільних від ЧСА ареалах, дозволяє значно доповнити епізоотичні дані про способи поширення вірусів. З цієї причини варто систематично відправляти виявлені ізоляти ВЧСА в Референтні лабораторії МЕБ з метою їх повної ідентифікації.
- Серологічний нагляд
Серологія - ефективний інструмент нагляду. Метою серологічного нагляду є виявлення антитіл до ВЧСА. Позитивні реакції в серологічній діагностиці є можливими індикаторами наявності вогнища — як нового, так і старого. Переживши інфекцію, деякі тварини можуть зберігати серологічну позитивність впродовж тривалого часу чи до кінця життя. Інші здатні бути навіть носіями залишаючись здоровими. У будь-якому випадку серологічний метод не входить до переліку інструментів, придатних для раннього виявлення ЧСА.
Раціональним рішенням є використання в нагляді за ЧСА проб сироваток, відібраних в рамках нагляду іншого типу, за умов дотримання принципів нагляду та вимог статистичної валідності.
Стаття 15.1.31. Нагляд, що проводиться для відновлення стану безпечної відносно хвороби
Крім загальних вимог, описаних у Статтях 15.1.4. і 15.1.7., країна-учасниця МЕБ, що подає заявку на відновлення стану безпечної відносно ЧСА території чи окремої зони (в тому числі інфікованої зони), має представити докази ведення програми активного нагляду, що дозволяє підтвердити відсутність ознак зараження ВЧСА.
Популяції домашніх свиней і свиней диких поневолених підлягають регулярним клінічним і патологоанатомічним оглядам, з вірусологічним і серологічним дослідженням, що плануються і проводяться відповідно загальних положень і методів цієї Глави.
Програма нагляду має охоплювати:
- господарства, розташовані поблизу від вогнища;
- господарства, епізоотично-пов'язані з вогнищами;
- тварин, переміщених із заражених господарств, і тих, що служать для заселення постраждалих господарств, а також тих, що використовуються в ролі індикаторних;
- господарства, поряд із якими проводився вимушений забій;
- популяції диких тварин і диких поневолених свиней, що мешкають в районі вогнищ.
Стаття 15.1.32. Нагляд за ВЧСА серед диких і диких поневолених свиней, і серед диких африканських свиней
- Метою програми нагляду є або доведення відсутності зараження ВЧСА серед диких і диких поневолених свиней, або — в разі підтвердження наявності вірусу — оцінити її поширення і превалентність.
Проведення нагляду серед диких тварин і диких поневолених свиней має додаткову складність, а саме:- визначення дистрибуції, розміру і маршрутів переміщення популяції диких тварин і диких поневолених свиней;
- складність проведення й оцінки можливої наявності зараження ВЧСА в цій популяції;
- оцінка реалізації рішення про запровадження зони з урахуванням ступеня контакту з домашніми свинями й дикими поневоленими свинями у межах зони, яку планується створити.
Географічний розподіл і оцінюваний розмір популяцій диких тварин і диких поневолених свиней мають бути враховані при плануванні системи моніторингу згідно з вимогами Глави 1.4.
- Перед тим як розпочинати планування програми нагляду, слід окреслити межі ареалу проживання диких тварин і диких поневолених свиней, і диких африканських свиней. Їх субпопуляції можуть бути відокремлені одна від одної природними чи штучними бар'єрами.
- В програмі нагляду також мають враховуватися знайдені мертві тварини, збиті на дорогах тварини, і ті, що проявляють нетипову поведінку, а також убиті на полюванні, при цьому вона має включати кампанію по приверненню уваги мисливців і тваринників до ЧСА.
- У певних ситуаціях ефективність програми нагляду тим вища, чим точніше вона націлена. В ході цільового нагляду для визначення секторів високого ризику використовують, серед інших, наступні критерії:
- ареали, в яких ЧСА реєструвалася раніше;
- субрегіони із підвищеною щільністю популяцій диких тварин або диких поневолених свиней, чи диких африканських свиней;
- райони, прилеглі до країн чи зон, заражених ЧСА;
- точки контакту між популяціями диких тварин і диких поневолених свиней - і популяціями домашніх і диких поневолених свиней;
- ділянки, на яких свині утримуються в неволі чи на вільному випасі;
- мисливські угіддя, на території яких може спостерігатися дисперсія тварин, прикорм тварин, неналежне видалення відходів;
- інші ділянки, які визначаються ветеринарним органом в якості ризикових (морські порти, аеропорти, полігони побутових і промислових відходів, майданчики для пікніків і кемпінгів).
Стаття 15.1.33. Нагляд за членистоногими переносниками
Метою нагляду за переносниками є визначення типу та розподілу кліщів роду Ornithodoros. Всі види Ornithodoros мають визначатися, як переносники чи потенційний резервуар ВЧСА. Передача вірусу зазвичай відбувається трансстадіально. Трансоваріальна передача спостерігалася лише у кліщів комплексу Ornithodoros moubata.
Ветеринарний орган має бути поінформований про наявність, розподіл та видову приналежність кліщів Ornithodoros, з урахуванням кліматичних і екологічних змін, які можуть позначитися на їх розподілі.
У ситуації, що вимагає нагляду за переносниками, має бути розроблено план відбору зразків відповідно положень Глави 1.5., з урахуванням біологічних і екологічних характеристик наявних видів кліщів, в першу чергу, типу місця проживання (нора) і особливостей ведення свинарства. У цьому плані також мають братися до уваги розподіл і щільність свиней в країні чи зоні.
Методи відбору зразків включають вилов комах пастками та усипляння вуглекислим газом (CO2) з подальшим видаленням пилосмоком із приміщень та обладнання.
NOTA BENE: ВПЕРШЕ СХВАЛЕНА У 1968 Р., ВОСТАННЄ ЗМІНЕНА У 2019 Р.