Глава 3.2.

Глава 3.2. КОМУНІКАЦІЯ

Стаття 3.2.1. Загальні міркування

Загалом, комунікація зазвичай означає обмін інформацією між окремими особами, установами чи широкою громадськістю з метою отримання інформації, керівництва чи мотивованих дій. Мистецтво спілкування та його техніки складаються з адаптації повідомлень відповідно стану, мети чи цільової аудиторії.

Важливо визнати комунікацію дисципліною в службах охорони здоров’я водних тварин та інтегрувати її в ці служби, щоб забезпечити належне їх функціонування. Інтеграція експертизи у сфері здоров'я водних тварин і навичок спілкування є важливою частиною ефективної комунікації.

Комунікація має бути невіддільною частиною всіх видів діяльності служби охорони здоров’я водних тварин, включаючи сферу здоров'я водних тварин (нагляд, раннє виявлення й швидке реагування, а також профілактика й контроль), добробуту водних тварин та охорони здоров’я ветеринарами (безпечність харчових продуктів, зоонози) та ветеринарію.

Метою цієї Глави про комунікацію служби охорони здоров’я водних тварин є надання рекомендацій щодо розроблення системи комунікацій, стратегічних і оперативних планів комунікацій та інструментів для оцінки якості цих елементів.

Стаття 3.2.2. Принципи спілкування

1. Служби охорони здоров’я водних тварин мають бути наділені повноваження й мати змогу спілкуватися з питань, що входять до їх компетенції.
2. Необхідно поєднати досвід у сфері здоров'я водних тварин і спілкування.
3. Комунікація має бути цілеспрямованою й відповідати основним критеріям прозорості, послідовності, швидкості, збалансованості, точності, чесності та емпатії, а також дотримуватися основних принципів якості служб охорони здоров’я водних тварин (Стаття 3.1.2.).
4. Спілкування має бути постійним процесом.
5. Служби охорони здоров’я водних тварин мають здійснювати нагляд за плануванням, впровадженням, моніторингом, оцінюванням та переглядом своїх стратегічних та оперативних планів комунікації.

Стаття 3.2.3. Визначення

Комунікація означає дисципліну інформування, керівництва й окремих, інституційних установ та широкої громадськості, в принципі, шляхом інтерактивного обміну, щодо будь-якого питання, що входить до сфери компетенції служб охорони здоров’я водних тварин.

Комунікація за надзвичайної події означає процес передачі інформації, що є потенційно неповною, але максимально точною і вчасно за надзвичайної події в умовах кризи.

Комунікація за спалаху хвороби означає процес комунікації за спалаху хвороби. Повідомлення про спалах хвороби включає повідомлення про нього СОЗТ службою охорони здоров’я водних тварин.

Криза означає стан значної загрози, складності чи невизначеності, коли питання, що належать до сфери компетенції служб охорони здоров’я водних тварин потребують негайного вжиття заходів.

Стаття 3.2.4. Система зв'язку

На додаток до Принципів спілкування, у рамках положень Глави 3.1., при плануванні слід використовувати наступні елементи впровадження й оцінювання системи комунікації.

1. Організаційна структура, що вказує на безпосередній зв'язок між персоналом з комунікації та компетентним органом через підпорядкування, наприклад, спеціалізованого підрозділу з комунікації чи відповідального за комунікацію.
2. Персонал
   1. визначений і доступний офіційний координатор з питань комунікації;
   1. посадові інструкції персоналу з питань комунікації з визначенням ролей та обов'язків;
   2. достатня кількість кваліфікованого персоналу зі знаннями, навичками, ставленням та здібностями, що стосуються комунікації;
   1. постійне навчання й підвищення кваліфікації (з питань комунікації) персоналу, відповідального за комунікацію.
3. Фінансові й матеріальні ресурси
   1. чітко визначений бюджет комунікації, що забезпечує належне фінансування;
   2. наявність чи доступ персоналу до відповідних матеріальних ресурсів для виконання властивих функцій та обов'язків: відповідні приміщення чи споруди, обладнані належним чином з достатнім офісним і технічним обладнанням, включаючи інформаційні технології комунікації із доступом до Інтернету.
4. Управління системою зв'язку
   1. Ролі й обов'язки персоналу з комунікації, який:
   1. перебуває у підпорядкуванні компетентного органу;
   2. бере участь у процесі прийняття рішень компетентним органом, надаючи поради та експертні висновки з питань комунікації;
   3. несе відповідальність за планування, реалізацію й оцінку стратегічних і оперативних планів з питань комунікації та стандартних операційних процедур;
   4. виконує функції посередника з питань комунікації у службі охорони здоров’я водних тварин;
   5. організовує й координує безперервне навчання у сфері комунікації для служби охорони здоров’я водних тварин.
   2. Стратегічний план комунікації

Стратегічний план комунікації має бути розроблений за підтримки й сприяння керівництва таким чином, щоб підтримувати стратегічний план служби охорони здоров’я водних тварин. Стратегічний план комунікації має охоплювати всі довгострокові цілі комунікації високого рівня в масштабах всієї служби охорони здоров’я водних тварин.

Стратегічний план комунікації має контролюватися і періодично переглядатися, а також визначати вимірювані цілі й методи оцінювання ефективності комунікації.

Стратегічний план комунікації має враховувати різні типи комунікації: рутинну комунікацію, комунікацію про ризики, комунікацію при спалахах й комунікацію за кризи, щоб дозволити окремим особам, постраждалим чи зацікавленим сторонам, а також усій спільноті й широкій громадськості приймати найкращі можливі рішення та бути поінформований про політичні рішення і їх обґрунтування.

Основними результатами ефективного створення стратегічного плану комунікації є підвищення рівня знань та обізнаності громадськості та зацікавлених сторін, із кращим розумінням ролі служб охорони здоров’я водних тварин, зростанням ролі, імідж у й підвищенням довіри до служб охорони здоров’я водних тварин. Це сприятиме кращому розумінню та/чи прийняттю політичних рішень і призведе до відповідних змін у сприйнятті, ставленні чи поведінці.

3. Оперативні плани комунікації

Оперативні плани комунікації мають ґрунтуватися на оцінці конкретних проблем і визначати точні цілі, та цільові аудиторії, а також цільові аудиторії (персонал, партнерів, зацікавлені сторони, ЗМІ й широку громадськість). Кожен оперативний план комунікації має складатися з серії чітко спланованих заходів з використанням різних типів технік, інструментів, повідомлень і засобів для досягнення намічених цілей, використовуючи доступні ресурси впродовж відведеного періоду часу.

nb: вперше прийнятий у 2024 році.