Глава 6.9.

Глава 6.9. МОНІТОРИНГ КІЛЬКОСТІ ТА СХЕМ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОТИМІКРОБНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ПРОДУКТИВНИХ ТВАРИН

Стаття 6.9.1. Мета

Метою рекомендацій у цій статті є опис підходу до моніторингу кількості протимікробних засобів, що застосовуються у тваринництві.

Для оцінки впливу протимікробних засобів на продуктивних тварин, необхідно зібрати кількісну інформацію для моніторингу моделей використання за видами тварин, протимікробних засобів чи класів протимікробних засобів, шляхами введення та типами застосування: ветеринарне (для лікування, контролю чи профілактики інфекційних хвороб тварин), чи не ветеринарне (включаючи стимулювання росту).

Стаття 6.9.2. Визначення

Для цілей Наземного кодексу застосовуються наступні визначення:

Застосування протимікробних засобів у ветеринарії означає введення протимікробних засобів окремій тварині чи групі тварин для лікування, контролю чи профілактики інфекційних хвороб тварин:

• лікувати — це введення протимікробного засобу окремій тварині чи групі тварин з клінічними ознаками інфекційної хвороби;
• контролювати засоби введення протимікробного засобу групі тварин, що містить хворих і здорових тварин (імовірно інфікованих), з метою мінімізації чи усунення клінічних ознак та запобігання подальшому поширенню хвороби;
• запобігати означає введення протимікробного засобу окремій тварині чи групі тварин, яким загрожує зараження конкретною інфекцією, або в конкретній ситуації, коли існує ймовірність виникнення інфекційної хвороби, якщо протимікробний засіб не ввести.

Не ветеринарне застосування протимікробних засобів означає введення тваринам протимікробних засобів з будь-якою іншою метою, окрім лікування, контролю чи профілактики інфекційних хвороб; воно охоплює стимуляцію росту.

Стимуляція росту означає введення тваринам протимікробних засобів лише з метою зростання темпів приросту ваги чи підвищення конверсії кормів.

Стаття 6.9.3. Мета

Інформація, надана в цих рекомендаціях, має важливе значення для аналізу ризиків резистентності до протимікробних засобів та планування і має розглядатися разом із главами 6.8. та 6.11. Ця інформація необхідна для інтерпретації даних епізоотичного нагляду за стійкістю до протимікробних засобів і здатна допомогти в точному та цілеспрямованому реагуванні на проблеми стійкості до протимікробних засобів. Постійний збір цієї базової інформації також допоможе визначити тенденції застосування протимікробних засобів для тварин з плином часу та потенційні зв'язки зі стійкістю до протимікробних засобів для тварин. Ця інформація здатна також допомогти в управлінні ризиками оцінки ефективності зусиль, спрямованих на забезпечення відповідального та обережного застосування та стратегій пом'якшення наслідків (наприклад, шляхом виявлення змін у ветеринарній практиці призначення рецептів), а також вказати, де може бути доречною зміна практики застосування протимікробних засобів. Публікація цих даних важлива для забезпечення прозорості та надання можливості всім зацікавленим сторонам оцінювати тенденції, проводити оцінювання ризиків та інформування про ризики.

Стаття 6.9.4. Розробка й стандартизація систем моніторингу протимікробних засобів

Системи моніторингу використання протимікробних засобів складаються з наступних елементів:

1. Джерела даних про протимікробні засоби

   1. Основні джерела інформації

      Джерела даних залежать від країни. Такими джерелами можуть бути дані від митниць про імпорт та експорт, дані про виробництво та продажі.

   2. Безпосередні джерела

      Ефективними та практичними джерелами можуть бути дані від органів реєстрації ветеринарних лікарських засобів, гуртових та роздрібних торговців, фармацевтів, ветеринарів, магазинів кормів, комбікормових заводів та асоціацій фармацевтичної промисловості. Можливим механізмом для збору такої інформації є надання відповідної інформації виробниками фармацевтичних засобів регуляторному органу, як однієї із вимог при реєстрації протимікробних засобів.

   3. Джерела кінцевого використання (ветеринари та виробники кормів для тварин)

      Це може бути доцільним, коли основні або прямі джерела не можуть бути використані для рутинного збору інформації чи коли необхідна більш точна і специфічна для конкретної місцевості інформація (наприклад, застосування не за призначенням).

      Може бути достатнім періодичний збір такого типу інформації.

      Збір, зберігання та обробка даних з джерел кінцевого використання мають бути ретельно сплановані, добре керовані та мати можливість надавати точну та цільову інформацію.

   4. Інші джерела

      Можна збирати інформацію з нетрадиційних джерел, включаючи дані про продажі протимікробних засобів в Інтернеті, якщо вони доступні.

   З міркувань вартості та адміністративної ефективності країни-учасниці можуть розглянути можливість збору даних про застосування протимікробних засобів у медицині, тваринництві, сільському господарстві та інших галузях в рамках єдиної програми. Консолідована програма також сприятиме порівнянню даних щодо застосування протимікробних засобів у тваринництві з даними щодо їх застосування в охороні здоров'я з метою аналізу ризиків і сприятиме оптимальному застосуванню протимікробних засобів.

2. Типи та формати звітності про застосування протимікробних засобів

   1. Дані про тип застосування протимікробних засобів

      Зібрані дані мають, як мінімум, відображати вагу в кілограмах дієвої речовини протимікробного (их) засобу (ів), використаного (их) для лікування продуктивних тварин, за рік. Загальний обсяг їх застосування можна оцінити, зібравши дані про продажі, призначення, виробництво, імпорт та експорт чи в будь-якому їх поєднанні.

      Загальна кількість продуктивних тварин, за видами, типами виробництва та їхня вага в кілограмах для виробництва харчових продуктів за рік (відповідно до країни виробництва) є важливою базовою інформацією.

      Інформація про режими дозування (доза, кратність і тривалість лікування) та шляхи введення є елементами, що слід враховувати при оцінці застосування протимікробних засобів у тваринництві для виробництва харчових продуктів.

   2. Формати звітності про застосування протимікробних засобів

      Протимікробні засоби, класи чи підкласи, що включаються до звітності, мають базуватися на поточних відомих механізмах протимікробної активності та даних щодо стійкості до протимікробних засобів.

      Номенклатура протимікробних засобів має відповідати міжнародним стандартам, якщо такі існують.

      Для дієвих речовин, представлених у вигляді сполук чи похідних, слід зазначати масу активної ланки молекули. Для протимікробних засобів, виражених у міжнародних одиницях, необхідно вказати коефіцієнт для перетворення цих одиниць на масу активної речовини.

      Звітність про застосування протимікробних засобів може бути впорядкована за видами, шляхами введення (зокрема, з кормом, водою, ін'єкційно, перорально, внутрішньоцистернально, внутрішньоматково і місцево), а також за типом спрямування (ветеринарне чи не ветеринарне), або медичне.

      Щодо даних, які надходять з джерел кінцевого використання, можлива подальша розбивка даних для аналізу застосування протимікробних засобів на регіональному, місцевому рівнях, на рівні стада та окремого ветеринара чи рівня ветеринарної практики.

Стаття 6.9.5. Інтерпретація

Згідно з рекомендаціями СОЗТ щодо оцінювання ризиків (див. Главу 6.11.), такі фактори, як кількість чи відсоток тварин, що піддавались лікуванню, режими лікування, тип застосування та шляхи введення є ключовими елементами, які слід враховувати.

Порівнюючи дані про застосування протимікробних засобів у часі, слід також враховувати зміни в розмірах та складі популяцій тварин.

Інтерпретація та передача результатів мають враховувати такі фактори, як сезонність і умови захворювання, види та вік тварин, сільськогосподарські системи (наприклад, умови екстенсивного вирощування та відгодівельні майданчики), переміщення тварин і режими дозування протимікробних засобів.

NB: Вперше прийнято у 2003 році; останнє оновлення прийнято у 2018 році.