Глава 6.5.

Глава 6.5. АНАЛІЗ РИЗИКУ СТІЙКОСТІ ВОДНИХ ТВАРИН ДО ПРОТИМІКРОБНИХ ЗАСОБІВ, ЩО ВИНИКАЄ ВНАСЛІДОК ЗАСТОСУВАННЯ ПРОТИМІКРОБНИХ ЗАСОБІВ

Стаття 6.5.1. Рекомендації щодо аналізу ризиків для стану здоров'я водних тварин і людей від стійких до протимікробних засобів мікроорганізмів водних тварин

1. Вступ

Стійкість мікроорганізмів до протимікробних засобів (СМПЗ) - це природне явище, на яке впливає багато факторів. Однак проблеми, пов'язані з СМПЗ, невід'ємно пов'язані із застосуванням протимікробних засобів у будь-якому середовищі, незалежно від їх призначення це для людей чи ні.

Стійкість до протимікробних засобів, пов'язана з застосуванням протимікробних засобів з лікувальною й не лікувальною метою, призвела до селекції й поширення СМПЗ мікроорганізмів, що призвело до втрати лікувальної ефективності протимікробних засобів у лікуванні тварин і людей.

2. Мета

Для цілей цієї глави основною метою аналізу ризиків є надання країнам-учасницям СОЗТ прозорого, об'єктивного і науково обґрунтованого методу оцінювання ризиків й управління ризиками для здоров'я людей та стану здоров'я водних тварин, пов'язаними з відбором та поширенням СМПЗ, що виникає внаслідок застосування протимікробних засобів водним тваринам, а також управління ризиком.

Рекомендації з аналізу ризиків СМПЗ у харчових продуктах (CAC/GL77-2011) містять інформацію щодо використання протимікробних засобів у інших видів, окрім людей.

3. Визначення

Для цілей цієї глави небезпека - це стійкий мікроорганізм чи передумова СМПЗ, що з'являється внаслідок застосування певного протимікробного засобу водним тваринам. Це визначення відображає потенційну здатність СМПЗ мікроорганізмів спричиняти несприятливі наслідки для стану здоров'я водних тварин, а також можливість горизонтального перенесення генетичних передумов між мікроорганізмами. Обставини, за яких небезпека здатна спричинити несприятливі наслідки, включають будь-які сценарії, за яких люди чи водні тварини можуть зазнати впливу стійкого до протимікробних засобів збудника хвороби, захворіти й отримати протимікробний засіб, що більше непридатний для лікування.

Для цілей цієї глави ризик для стану здоров'я водних тварин пов'язаний з зараженням водних тварин мікроорганізмами, що набули СМПЗ внаслідок використання протимікробних засобів в аквакультурі, що призвело до втрати користі від лікування протимікробними засобами хвороб водних тварин.

Для цілей цієї глави ризик для здоров'я людей пов'язаний з зараженням людей мікроорганізмами, що набули СМПЗ внаслідок застосування протимікробних засобів водним тваринам, що призвело до втрати користі від лікування протимікробними засобами хвороб у людей.

4. Процес аналізу ризиків

Компонентами аналізу ризиків, описаними у цій главі, є ідентифікація небезпеки, оцінювання ризику, управління ризиком й інформування про ризик.

У цій главі наведено фактори, що слід враховувати на різних етапах процесу аналізу ризиків. Ці фактори не є вичерпними, і не всі елементи можуть бути застосовні в усіх ситуаціях.

5. Оцінювання ризику

Оцінювання ризику для здоров'я людей і стану здоров'я водних тварин від СМПЗ мікроорганізмів, що виникають внаслідок застосування протимікробних засобів водним тваринам має враховувати:

1. ймовірність появи СМПЗ мікроорганізмів, що виникають внаслідок застосування протимікробних засобів водним тваринам чи, зокрема, поширення передумов СМПЗ, якщо можлива передача між мікроорганізмами;
2. всі шляхи передачі та їх внесок у ймовірність контакту людей і водних тварин з цими СМПЗ мікроорганізмами чи передумовами СМПЗ;
3. наслідки впливу з позиції ризиків для здоров'я людей та стану здоров'я водних тварин.

Загальні принципи, специфічні для оцінювання ризику, визначені в положеннях Статті 2.1.3. застосовуються однаково, як до якісної, так і до кількісної оцінки ризику.

Стаття 6.5.2. Особливі міркування щодо проведення аналізу ризику стійкості до протимікробних засобів в аквакультурі

1. Вступ

Аналіз ризику СМПЗ в аквакультурі ускладнюється низкою факторів, що впливають як на оцінювання ризику, так і на управління ризиком, включаючи різноманітність аквакультури, відносною нестачею методів культивування й дослідження чутливості до протимікробних засобів (ДЧПЗ), дефіцитом інформації про використання ліків, а також потенціалом розвитку резервуарів СМПЗ мікроорганізмів і передумов СМПЗ з можливістю горизонтальної їх передачі.

Однак фундаментальні принципи аналізу ризику (оцінювання ризику, управління ризиком, інформування про ризик) забезпечують основу, настільки ж цінну для аквакультури, як і для вирощування наземних тварин.

2. Збір даних

Розробляючи програму збору даних, необхідних для оцінювання ризику слід приділяти особливу увагу, факторам, що, ймовірно, матимуть великий вплив на СМПЗ в аквакультурі.

Оскільки багато видів діяльності в аквакультурі (зокрема, у відкритих системах), що здатні впливати на системи вирощування наземних тварин і середовище проживання людей, потребують чіткого визначення ризику, що підлягає оцінюванню ризику. У цьому випадку відбір і поширення СМПЗ мікроорганізмів й передумов СМПЗ може наслідком використання протимікробних засобів водним тваринам чи бути результатом використання протимікробних засобів в системах вирощування наземних тварин по сусідству або ж присутністю протимікробних засобів у стічних водах людської діяльності.

3. Різноманітність аквакультури

Різноманітність видів аквакультур, що вирощуються, кількість і різноманітність систем вирощування аквакультури, а також асортимент протимікробних засобів і шляхи їх застосування значно впливають на елементи оцінювання ризику, включаючи оцінку ризику проникнення. Тому слід з особливою увагою ставитися до групування, здавалося б, схожих секторів галузі аквакультури.

На визначення, вибір і моніторинг варіантів управління ризиками також впливає різноманітність аквакультур.

4. Відсутність стандартизованих методів ДЧПЗ

Зараз бракує стандартизованих методів ДЧПЗ для багатьох важливих видів аквакультури, що призводить до неможливості кількісної оцінки конкретних ризиків. Стандартизовані методи ДЧПЗ слід використовувати за їх доступності; або, якщо вони недоступні, то застосовувати чітко визначені науково обґрунтовані підходи.

5. Дефіцит схвалених протимікробних засобів

Дефіцит протимікробних засобів схвалених для використання в аквакультурі ускладнює аналіз ризиків, як з позиції оцінювання ризику, так і управління ризиком.

Важливо збирати й використовувати детальну інформацію про типи й кількість протимікробних засобів, що використовуються в аквакультурі й мають відношення до оцінювання ризику. За певних обставин слід також враховувати законне додаткове чи не за призначенням і незаконне використання. Див. Главу 6.3.

Невелика кількість схвалених протимікробних засобів у поєднанні з низкою нормативно-правових актів та організацій, з охорони стану здоров'я водних тварин у країнах, що займаються аквакультурою, створює додаткові проблеми з управління ризиками. Вибираючи варіант управління ризиками слід враховувати практичність і здатність запровадити та забезпечити дотримання цього варіанту.

Відсутність дозволених протимікробних засобів означає, що системи збору даних та інформації про кількість використаних протимікробних засобів створені в рамках програм моніторингу й нагляду, можуть, за потреби, враховувати інформацію про не лише ліцензоване розповсюдження дозволених протимікробних засобів, але й інформацію про використання несхвалених протимікробних засобів.

6. Потенціал для розробки пластів (горизонтальна передача)

Мікроорганізми, що мешкають у довкіллі, являють собою фундаментальний резервуар передумов СМПЗ у біосфері. Цей резервуар є основним джерелом усіх передумов СМПЗ, що зустрічаються в медицині й ветеринарії. Частота передумов СМПЗ мікроорганізмів у довкіллі підтримується внутрішніми неантропогенними факторами; будь-яке використання протимікробних засобів людьми, в тому числі в аквакультурі, потенційно здатне збільшити розмір цього резервуару СМПЗ.

Існує ризик, що використання протимікробних засобів в аквакультурі призведе до зростання частоти передумов СМПЗ в мікробіомі довкілля. Це підвищення частоти передається мікроорганізмам, здатним заражати людей, а також наземних і водних тварин. Оцінювання ризику й управління ризиком є надзвичайно складними процесами. Існує безліч біологічних шляхів для оцінки розповсюдження й впливу, тому, наразі на цей час неможливо запропонувати жодних конкретних порад.

Стаття 6.5.3. Аналіз ризиків для здоров'я людей

1. Визначення ризику

Зараження людей мікроорганізмами, СМПЗ у яких виникла внаслідок застосування протимікробних засобів водним тваринам, призводить до втрати користі від лікування інфекцій у людей цими протимікробними засобами.

2. Небезпека

• Мікроорганізми, що набули СМПЗ (в тому числі до багатьох протимікробних засобів), внаслідок застосування протимікробного засобу водним тваринам.
• Мікроорганізми, що набули передумов СМПЗ від інших мікроорганізмів, що, і собі, набули СМПЗ внаслідок застосування протимікробного засобу водним тваринам.

Ідентифікація небезпеки має враховувати клас чи підклас протимікробного засобу. Це визначення слід читати в поєднанні із пунктом 3 Статті 6.5.1.

3. Оцінювання ризику проникнення

Оцінювання ризику проникнення описує біологічні шляхи, завдяки яким застосування певного протимікробного засобу водним тваринам призводить до проникнення СМПЗ мікроорганізмів чи передумов СМПЗ до певного середовища. Ця оцінка включає якісну чи кількісну оцінку ймовірності того, що цей процес завершиться. Оцінка ризику проникнення визначає ймовірність поширення кожної з потенційних небезпек для кожного набору визначених умов у термінах кількості й часових рамок. При оцінюванні ризику проникнення слід враховувати такі фактори:

• види водних тварин, оброблені відповідним протимікробним (и) засобом (ами), що оцінюється (ються);
• тип системи виробництва аквакультури (інтенсивна чи екстенсивна, клітки, басейни, садки, ставки тощо);
• кількість оброблених водних тварин, їх вік і географічний розподіл;
• поширеність хвороби, проти якої застосовується протимікробний засіб, у цільовій популяції водних тварин;
• дані про тенденції використання протимікробних засобів та зміни в системах виробництва аквакультури;
• дані про несанкціоноване використання чи використання не за призначенням протимікробного (них) засобу (бів);
• методи й шляхи застосування протимікробного (них) засобу (бів);
• режим дозування (доза, інтервал між прийняттям й тривалість лікування);
• фармакокінетика й відповідна фармакодинаміка протимікробного (них) засобу (бів);
• місце і тип інфекції;
• розвиток СМПЗ мікроорганізмів;
• поширеність збудників хвороб, потенційно здатних розвинути СМПЗ у видів водних тварин;
• механізми й шляхи безпосередньої чи опосередкованої передачі СМПЗ;
• потенційний зв'язок між ознаками вірулентності й СМПЗ;
• перехресна СМПЗ чи спільна СМПЗ з іншими протимікробними засобами;
• дані про тенденції й поширеність СМПЗ мікроорганізмів, отримані шляхом нагляду за водними тваринами, продуктами із водних тварин й відходами водних тварин.

При оцінюванні ризику проникнення слід враховувати такі фактори, що здатні вплинути на неї, зокрема:

• СМПЗ мікроорганізми чи передумови СМПЗ, пов'язані з водними тваринами чи продуктами із водних тварин, що є результатом наземного забруднення водного середовища, забруднення кормів чи забруднення під час фази обробки після вилову водних тварин.

4. Оцінювання впливу

Оцінювання впливу описує біологічні шляхи, необхідні для впливу на людину СМПЗ мікроорганізмів чи передумов СМПЗ, що поширюються після певного використання протимікробного засобу водним тваринам, та оцінює ймовірність того, що такий вплив відбудеться. Ймовірність впливу ідентифікованих небезпек оцінюється для визначених умов впливу з урахуванням кількості, часу, частоти, тривалості впливу, шляхів впливу та інших характеристик населення, що зазнало впливу.

Оцінювання впливу має враховувати такі фактори:

• демографічні дані, включаючи підгрупи населення, моделі споживання харчових продуктів, а також традиції та культурні звичаї щодо приготування та зберігання їжі;
• поширеність СМПЗ мікроорганізмів у харчових продуктах на момент споживання;
• мікробне навантаження в харчових продуктах забруднених під час споживання;
• забруднення довкілля СМПЗ мікроорганізмами;
• передача СМПЗ мікроорганізмів й передумов їх СМПЗ між людьми, водними тваринами й довкіллям;
• заходи відносно мікробного знезараження харчових продуктів;
• здатність до виживання й поширення СМПЗ мікроорганізмів у процесі виробництва харчових продуктів (включаючи забій, перероблення, зберігання, транспортування та роздрібну торгівлю);
• методи утилізації відходів водних тварин і ймовірність впливу на людей СМПЗ мікроорганізмів чи передумов СМПЗ, що переносяться такими відходами водних тварин;
• здатність СМПЗ мікроорганізмів приживатися в організмі людей;
• передача мікроорганізмів, що розглядаються, між людьми;
• здатність СМПЗ мікроорганізмів передавати СМПЗ до коменсальних мікроорганізмів людей та збудників хвороб зоонозних інфекцій;
• кількість і типи протимікробних засобів, що використовуються в медицині;
• параметри фармакокінетики, такі як метаболізм, біодоступність і розподіл у флорі кишківника;
• рівень безпосереднього контакту працівників закладів аквакультури чи переробної промисловості з СМПЗ організмами.

5. Оцінювання наслідків

Оцінювання наслідків описує взаємозв'язок між конкретним впливом СМПЗ мікроорганізмів чи передумов СМПЗ й наслідками такого впливу. Має існувати причинно-наслідковий процес, за допомогою якого вплив призводить до несприятливих наслідків для стану здоров'я водних тварин чи довкілля, що, і собі, здатні призвести до соціально-економічних наслідків. Оцінка наслідків описує потенційні наслідки певного впливу й оцінює ймовірність їх виникнення.

При оцінюванні наслідків слід враховувати такі фактори:

• доза мікроорганізмів й подальші реакції носія;
• зміна чутливості досліджуваних популяцій чи субпопуляцій водних тварин, що зазнали впливу;
• зміна й частота наслідків для здоров'я людей внаслідок втрати ефективності протимікробних засобів та пов'язаних з цим витрат (наприклад, хвороба й госпіталізація);
• потенційний зв'язок між ознаками вірулентності й СМПЗ;
• зміни в структурі споживання харчових продуктів внаслідок втрати довіри до безпечності харчових продуктів та пов'язаних з ними вторинних ризиків;
• втручання в лікування людей протимікробними засобами;
• важливість протимікробного засобу для здоров'я тварин і людей (див. список СОЗТ протимікробних засобів ветеринарного значення та список СОЗ критично важливих протимікробних засобів для людей);
• поширеність СМПЗ у людей до розглянутих бактеріальних збудників хвороб.

6. Оцінювання ризику

Оцінювання ризику об’єднує результати вхідної оцінки впливу й оцінки наслідків для отримання загальної оцінки ризиків, пов'язаних із небезпекою. Таким чином, оцінка ризику враховує увесь шлях ризику від визначення небезпеки до небажаних наслідків.

7. Управління ризиком

Управління ризиком складається з наступних кроків.

1. Оцінювання ризику

Оцінювання ризику означає процес порівняння ризику, оціненого в оцінці ризику, зі зниженням ризику, очікуваним від заходів, запропонованих для управління ризиком.

2. Оцінювання варіантів

Існує низка доступних варіантів управління ризиками, щоб мінімізувати появу й поширення СМПЗ, що включають як регуляторні, так і не регуляторні заходи, такі як розробка кодексів належної практики використання протимікробних засобів в аквакультурі.

Рішення щодо управління ризиком мають повністю враховувати наслідки впливу цих різних варіантів для здоров'я людей, стан здоров'я водних тварин й добробут водних тварин, враховуючи економічні міркування й пов'язані з ними екологічні проблеми. Ефективна боротьба з хворобами водних тварин може мати подвійну користь: зменшуючи ризики для здоров'я людей, пов'язані як з бактеріальним збудником хвороби, що розглядається, так і з СМПЗ.

3. Реалізація

Ризик-менеджери мають розробити план реалізації, що описує, як, ким і коли буде реалізовано рішення. Компетентні органи мають забезпечити відповідну нормативно-правову базу й інфраструктуру.

4. Моніторинг і огляд

Варіанти управління ризиком слід постійно контролювати й переглядати, щоб переконатися, що цілі досягаються.

8. Інформування про ризик

Комунікації з усіма зацікавленими сторонами слід сприяти якомога раніше й інтегрувати в усі етапи аналізу ризиків. Це забезпечить усім зацікавленим сторонам, включаючи ризик-менеджерів, краще розуміння підходів до управління ризиками. Інформування про ризик також має бути добре задокументоване.

Стаття 6.5.4. Аналіз ризиків для стану здоров'я водних тварин

1. Визначення ризику

Зараження водних тварин мікроорганізмами, СМПЗ у яких виникла внаслідок застосування водним тваринам протимікробних засобів, що й призвело до втрати користі від лікування протимікробними засобами, що застосовують для лікування інфекції у водних тварин.

2. Небезпека

• Мікроорганізми, що набули СМПЗ (в тому числі до багатьох протимікробних засобів), що виникла внаслідок застосування протимікробного засобу водним тваринам.
• Мікроорганізми, що отримали передумову СМПЗ від іншого мікроорганізму, що набув СМПЗ внаслідок застосування протимікробного засобу водним тваринам.

Ідентифікація небезпеки має враховувати клас чи підклас протимікробних засобів, що розглядаються. Це визначення слід читати разом із пунктом 3 Статті 6.5.1.

3. Оцінювання ризику проникнення

Під час оцінювання ризику проникнення слід враховувати такі фактори:

• види водних тварин, оброблені відповідним протимікробним засобом;
• система виробництва аквакультури (інтенсивна чи екстенсивна, клітки, резервуари, басейни, ставки тощо);
• кількість оброблених водних тварин, їх вік і географічний розподіл та, за потреби, їх стать;
• поширеність хвороби, проти якої призначено протимікробний засіб для цільової популяції водних тварин;
• дані про тенденції використання чи продажу протимікробних засобів та зміни в системах виробництва аквакультури;
• дані про несанкціоноване використання чи використання не за призначенням;
• методи й шляхи введення протимікробного засобу;
• режим дозування (доза, інтервал між прийняттям й тривалість лікування);
• фармакокінетика й властивості фармакодинаміки протимікробного засобу;
• місце і тип зараження;
• розвиток СМПЗ мікроорганізмів;
• поширеність збудників хвороб, здатних до розвитку СМПЗ у видів водних тварин;
• механізми й шляхи безпосередньої чи опосередкованої передачі СМПЗ;
• перехресна СМПЗ чи спільна СМПЗ з іншими протимікробними засобами;
• дані про тенденції й поширеність СМПЗ мікроорганізмів, отримані шляхом нагляду за водними тваринами, продуктами із водних тварин й відходами водних тварин.

При оцінюванні ризику проникнення слід враховувати такі фактори, що здатні вплинути на неї, зокрема:

• СМПЗ мікроорганізми чи передумови СМПЗ, пов'язані з водними тваринами чи відходами водних тварин, що є результатом наземного забруднення водного середовища, забруднення кормів чи забруднення під час фази обробки після вилову водних тварин.

4. Оцінювання впливу

При оцінюванні впливу слід враховувати такі фактори:

• поширеність і тенденції поширення СМПЗ мікроорганізмів у клінічно хворих і клінічно здорових водних тварин;

• поширеність СМПЗ мікроорганізмів у кормах і середовищі водних тварин;

• передача СМПЗ мікроорганізмів й передумов їх СМПЗ поміж тваринами (практики утримання й переміщення водних тварин);

• кількість чи відсоток оброблених водних тварин;

• кількість і тенденції використання протимікробного засобу водним тваринам;

• здатність до виживання й поширення СМПЗ мікроорганізмів;

• вплив СМПЗ мікроорганізмів на диких водних тварин;

• методи утилізації відходів водних тварин та ймовірність впливу на водних тварин СМПЗ мікроорганізмів чи передумов їх СМПЗ через ці продукти;

• здатність СМПЗ мікроорганізмів приживатися в організмі водних тварин;

• вплив передумов СМПЗ з інших джерел, таких як вода, стічні води, забруднення відходами тощо;

• фармакокінетика, така як метаболізм, біодоступність, розподіл у відповідній флорі - враховуючи, що шлунково-кишкова флора багатьох видів водних тварин часто змінюється;

• передача СМПЗ мікроорганізмів й передумов їх СМПЗ між людьми, водними тваринами й довкіллям.

5. Оцінювання наслідків

Оцінювання наслідків має враховувати такі фактори:

• дозу збудника хвороби й подальшу взаємодію з реакцією організму носія;
• варіації сприйнятливості до хвороби досліджуваних популяцій чи субпопуляцій, що зазнали впливу;
• варіації й частота наслідків для стану здоров'я водних тварин внаслідок втрати ефективності протимікробних засобів і пов'язаних з цим витрат;
• потенційний зв'язок між ознаками вірулентності й СМПЗ;
• важливість протимікробного засобу для стану здоров'я водних тварин і здоров'я людей (див. список СОЗТ протимікробних засобів, ветеринарного призначення та список СОЗ критично важливих протимікробних засобів);
• додатковий тягар хвороб, спричинених СМПЗ мікроорганізмами;
• кількість лікувальних невдач спричинених СМПЗ мікроорганізмами;
• зростання важкості перебігу й тривалості інфекційної хвороби;
• вплив на добробут водних тварин;
• оцінка економічного впливу й витрат на продуктивність і стан здоров'я водних тварин;
• кількість смертей (загальна кількість за рік, ймовірність на рік для випадкового учасника досліджуваної популяції чи учасника конкретної більш вразливої субпопуляції), пов'язаних з СМПЗ мікроорганізмами, порівняно зі смертями, пов’язаними з СМПЗ мікроорганізмами того самого виду;
• наявність і вартість альтернативного лікування протимікробними засобами;
• потенційні наслідки переходу на інший протимікробний засіб (наприклад, більша токсичність лікувальних альтернатив).

6. Оцінювання ризику

Оцінювання ризику об’єднує результати початкової оцінки, оцінки впливу й оцінки наслідків для отримання загальної оцінки ризиків, пов'язаних із небезпекою. Таким чином, оцінка ризику враховує весь шлях появи ризику від ідентифікації небезпеки до небажаних наслідків.

7. Управління ризиком

Застосовуються відповідні положення пункту 7 Статті 6.5.3.

8. Інформування про ризик

Застосовуються відповідні положення пункту 8 Статті 6.5.3.

nb: вперше прийнято у 2015 році.