Глава 4.5.

Глава 4.5. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ДЕЗІНФЕКЦІЇ ПОВЕРХНІ ІКРИ ЛОСОСЕВИХ

Стаття 4.5.1. Вступ

Практика дезінфекції ікри лососевих в цехах для інкубації є важливою вимогою для запобігання передачі збудників хвороб між інкубаторами та між приміщеннями і є невіддільною частиною стандартних гігієнічних протоколів інкубатора. Процес дезінфекції також важливий для міжнародної торгівлі ікрою лососевих між країнами, зонами чи компартментами, щоб запобігти передачі деяких збудників хвороб. Хоча використання дезінфектантів зазвичай ефективно для дезінфекції поверхні ікри й репродуктивних рідин, це не запобігає вертикальній передачі.

Ікру лососевих можна дезінфікувати різними хімічними речовинами. Однак найпоширенішим методом є дезінфекція препаратом на основі йоду, Бетадин (povidine-iodine).

Йодофори, зазвичай повідон-йодні розчини, мають перевагу в тому, що забезпечують нейтральний рН, не викликають подразнень і є відносно нетоксичними. Нейтральний рН важливий для мінімізації токсичності й забезпечення ефективності. Рекомендується дотримуватися настанов виробника, щоб визначити обставини, за яких значення рН здатне впливати негативно. Якщо для дезінфекції використовуються інші засоби на основі йоду, їх необхідно доповнити відповідним буферним розчином.

Стаття 4.5.2. Протокол дезінфекції ікри лососевих риб

Цей протокол дезінфекції можна застосовувати до щойно заплідненої ікри або вилуплених мальків лососевих риб. Однак важливо дати заплідненим ікринкам пройти загартування до того, як піддати процедурі дезінфекції. Хоча існує значний запас міцності для загартованої ікри, протокол дезінфекції не рекомендується для незапліднених ікринок або під час запліднення. Важливо, щоб рН розчину йодофору підтримувався в межах від 6 до 8.

Для дезінфекції ікри лососевих риб слід дотримуватися наступного протоколу:

1. промивання (від 30 до 60 секунд) фізіологічним розчином з концентрацією від 0,9% до 1,1%,, без збудників хвороб, для видалення органічних речовин; потім
2. занурити в розчин йодофору, що містить 100 ppm доступного йоду, щонайменше на 10 хвилин. Слід контролювати концентрацію йодофору, щоб забезпечити підтримання ефективного рівня. Співвідношення ікри до розчину йодофору має становити максимум 1:4; тоді
3. знову промити в фізіологічному розчині без збудників хвороб з концентрацією від 0,9% до 1,1% впродовж 30-60 секунд; потім
4. витримати у воді, безпечній відносно збудників хвороб.

Усі розчини для промивання й дезінфекції слід готувати з використанням води, безпечної відносно збудників хвороб. Розчини йодофору можна буферизувати бікарбонатом натрію (NaHCO₃), якщо рН низький.

nb: вперше прийнято у 2015 році; останнє оновлення прийнято у 2017 році.