Глава 5.9.

Глава 5.9. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ СТАНУ ЗДОРОВ'Я ВОДНИХ ТВАРИН, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПІСЛЯ ПРИБУТТЯ

Стаття 5.9.1.

1. Країна-імпортер має допускати на свою територію лише тих живих водних тварин, що були оглянуті співробітником служби охорони здоров’я водних тварин країни-експортера чи посадовою особою, яка засвідчує, схваленою країною-імпортером, і що супроводжуються міжнародним сертифікатом здоров'я водних тварин (див. зразки міжнародних сертифікатів здоров'я водних тварин, наведені в Главі 5.11.).
2. Країна-імпортер може вимагати, щоб їй було надіслано повідомлення про заплановану дату ввезення на її територію водних тварин із зазначенням виду, кількості, транспортного засобу й назви прикордонного пункту.
   Крім того, будь-яка країна-імпортер має оприлюднити перелік спеціалізованих прикордонних пунктів, оснащених обладнанням, необхідним для здійснення контролю імпорту, що дозволяє прискорити процедури ввезення й транзиту в найшвидший та ефективніший спосіб.
3. Країна-імпортер може заборонити ввезення на свою територію водних тварин, якщо під час огляду, проведеного на прикордонному пункті співробітником служби охорони здоров’я водних тварин, було виявлено, що вони уражені небезпечною для країни-імпортера хворобою, віднесеною до списку СОЗТ.
   Відмова у ввезенні також може бути застосована на водних тварин, що не супроводжуються міжнародним сертифікатом здоров'я водних тварин, як того вимагає країна-імпортер.
   За таких обставин компетентний орган країни-експортера має бути негайно повідомлений, щоб надати йому можливість отримати повторний висновок чи виправити міжнародний сертифікат здоров'я водних тварин. Однак країна-імпортер може наказати, щоб імпортований товар був негайно поміщений на карантин для проведення клінічного обстеження й біологічних досліджень з метою встановлення офіційного діагнозу.
   У разі підтвердження діагнозу відносно хвороб, віднесених до списку СОЗТ або якщо міжнародний сертифікат здоров'я водних тварин не може бути виправлений, країна-імпортер може вжити таких заходів:
   
   1. повернути відповідних водних тварин до країни-експортера, якщо ця відмова не пов'язана з транзитом через третю країну;
   2. забити й знищити водних тварин, якщо повернення виявляється небезпечним для здоров'я водних тварин країни-імпортера чи неможливим.

Стаття 5.9.2.

1. Країна-імпортер має допускати на свою територію сиру не випотрошену рибу лише тих видів, сприйнятливих до хвороб, віднесених до списку СОЗТ, призначену для поповнення запасів водного середовища чи для споживання людиною, що була оглянута співробітником служби охорони здоров’я водних тварин країни-експортера чи посадовою особою, яка засвідчує, схваленою країною-імпортером, і супроводжується міжнародним сертифікатом здоров'я водних тварин (див. зразки міжнародних сертифікатів здоров'я водних тварин, наведені в Главі 5.11.).
2. Країна-імпортер може вимагати, щоб їй завчасно повідомили про очікувану дату ввезення на її територію вантажу продуктів із водних тварин, призначених для споживання людиною, та надали інформацію про характер, кількість, тип упаковки продуктів із водних тварин, а також прикордонний пункт.

Стаття 5.9.3.

Після прибуття на прикордонний пункт транспортного засобу, що перевозить водних тварин, заражених будь-якою хворобою, віднесеною до списку СОЗТ, транспортний засіб вважається забрудненим, і служба охорони здоров’я водних тварин має вжити таких заходів:

1. розвантаження транспортного засобу та негайне переміщення будь-якого потенційно забрудненого матеріалу, наприклад, води чи льоду, до заздалегідь визначеного закладу для його знищення й суворого дотримання заходів охорони здоров’я водних тварин, встановлених країною-імпортером;
2. дезінфекція:
   1. захисного одягу й взуття персоналу транспортних засобів;
   2. всіх частин транспортного засобу, що використовувалися для переміщення, переміщення й розвантаження водних тварин.

nb: вперше прийнято в 1995 році; останнє оновлення прийнято у 2024 році.