Глава 13.2.

Глава 13.2. ЗАРАЖЕННЯ ЛАГОВІРУСАМИ КРОЛИКІВ ЗАРАЗНИМИ (ХВОРОБА КРОЛИКІВ ГЕМОРАГІЧНА)

Стаття 13.2.1. Загальні положення

Для цілей Наземного кодексу Хвороба кроликів геморагічна (ХКГ) визначається як зараження зайцевих вірусом Хвороби кроликів геморагічної типу 1 (ВХКГ) чи вірусом Хвороби кроликів геморагічної типу 2 (ВХКГ) (далі «Лаговіруси кроликів заразні»).

Нижче описано, як визначається зараження Лаговірусами кроликів заразними:

1. антиген чи нуклеїнова кислота, специфічна для Лаговірусів кроликів заразних, була виявлена у зразку від зайцевих з клінічними ознаками чи патологічними ураженнями, що відповідають зараженню Лаговірусами кроликів заразними, чи епізоотично пов'язана з підтвердженим, чи підозрюваним випадком;
   або
2. антитіла, специфічні до Лаговірусів кроликів заразних, що не є наслідком вакцинації, були виявлені у зразку від зайцевих з клінічними ознаками чи патологічними ураженнями, що відповідають зараженню Лаговірусами кроликів заразними, чи епізоотично пов'язані з підтвердженим підозрюваним випадком.

Для цілей Наземного кодексу, період заразності для ХКГ становить 60 діб.

Стандарти діагностики й вакцинопрофілактики, а також інформація про епізоотологію ХКГ описані в Посібнику з діагностики й вакцинопрофілактики для наземних тварин СОЗТ.

Стаття 13.2.2. Країна, безпечна відносно ХКГ

Країна може вважатися безпечною відносно ХКГ, якщо було доведено, що впродовж останніх 12 місяців не було жодного випадку захворювання, що впродовж останніх 12 місяців не проведено жодної вакцинації та що вірусологічний чи серологічний нагляд, як за домашніми, так і за дикими зайцевими підтвердив відсутність інфекції.

Цей період може бути скорочений до шести місяців після знищення останнього випадку і завершення процедур дезінфекції в країнах, що проводять вимушений забій, і де серологічний нагляд підтвердив, що відсутність випадків у диких зайцевих.

Стаття 13.2.3. Господарство, безпечне відносно ХКГ

Господарство може вважатися безпечним відносно ХКГ, якщо серологічне дослідження показало, відсутність хвороби принаймні один рік, і що впродовж попередніх 12 місяців не проводилося жодної вакцинації. Такі господарства мають регулярно перевірятися ветеринарними органами.

Раніше небезпечне господарство може вважатися безпечним, якщо минуло шість місяців після ліквідації останнього випадку, а також після того, як:

1. було проведено вимушений забій, а туші утилізували шляхом спалювання;
2. кролятник був ретельно продезінфікований і зберігався порожнім не менше шести тижнів;
3. кролеферма належним чином огороджена, щоб запобігти проникненню диких зайцевих у кролятник.

Стаття 13.2.4 Торгівля товарами

Ветеринарні органи країн, безпечних відносно ХКГ, можуть заборонити імпорт чи транзит через свою територію з країн, що вважаються небезпечними відносно ХКГ, живих кролів, сперми, м'яса та необроблених шкурок.

Стаття 13.2.5. Рекомендації щодо імпорту з країн, безпечних відносно ВХКГ

Для домашніх кроликів, призначених для розведення

Ветеринарні органи країн-імпортерів мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що тварини:

1. не мали клінічних ознак ХКГ на день відвантаження;
2. утримувалися в країні, безпечній відносно ХКГ, з моменту народження чи принаймні впродовж останніх 60 діб.

Стаття 13.2.6. Рекомендації щодо імпорту з країн, безпечних відносно ВХКГ

Для добових кроленят, призначених для розведення

Ветеринарні органи країн-імпортерів мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що тварини:

1. не мали клінічних ознак ХКГ на день відвантаження;
2. були народжені від кролиць, що утримувалися в країні, безпечній відносно ХКГ, принаймні впродовж останніх 60 діб.

Стаття 13.2.7. Рекомендації щодо імпорту з країн, що вважаються небезпечними відносно ХКГ

Для домашніх кроликів, призначених для племінного, фармацевтичного, хірургічного, сільськогосподарського чи промислового використання

Ветеринарні органи країн-імпортерів мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що тварини:

1. не мали клінічних ознак ХКГ у день відвантаження;
   і
2. утримувалися в господарстві, безпечному відносно ХКГ, де не було виявлено жодного клінічного випадку ХКГ при перевірці офіційним ветеринаром безпосередньо перед відвантаженням;
   ЧИ
3. утримувалися в господарстві, де не було зареєстровано жодного випадку ХКГ впродовж 60 діб до відвантаження, а також не було виявлено жодного клінічного випадку ХКГ при перевірці офіційним ветеринаром безпосередньо перед відвантаженням;
   і
4. утримувалися в господарстві, де жодна тварина не була вакцинована проти ХКГ;
   І
5. утримувалися в господарстві, де племінні кролики (щонайменше 10% тварин) були піддані серологічному дослідженню на ХКГ з негативним результатом впродовж 60 діб до відвантаження;
   і
6. не були вакциновані проти ХКГ;
   і
7. були вакциновані проти ХКГ безпосередньо перед відвантаженням (тип використаної вакцини й дата вакцинації також мають бути вказані в сертифікаті).

 Стаття 13.2.8. Рекомендації щодо імпорту з країн, що вважаються безпечними відносно ХКГ

Для добових кроленят, призначених для розведення

Ветеринарні органи країн-імпортерів мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що тварини:

1. утримувалися в господарстві, безпечному відносно ХКГ, де не було виявлено жодного клінічного випадку ХКГ при перевірці офіційним ветеринаром безпосередньо перед відвантаженням;
   ЧИ
2. утримувалися в господарстві, де не було зареєстровано жодного випадку ХКГ впродовж 30 діб до відвантаження, а також не було виявлено жодного клінічного випадку ХКГ при перевірці офіційним ветеринаром безпосередньо перед відвантаженням;
   і
3. не були вакциновані проти ХКГ;
   і
4. були народжені від кролиць, що були піддані серологічному дослідженню на ХКГ з негативним результатом впродовж 60 діб до відвантаження.

Стаття 13.2.9. Рекомендації щодо імпорту з країн, що вважаються небезпечними відносно ХКГ

Для домашніх кроликів, призначених для негайного забою

Ветеринарні органи країн-імпортерів мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що тварини:

1. не мали клінічних ознак ХКГ на день відвантаження;
2. утримувалися в господарстві, де не було зареєстровано жодного випадку ХКГ впродовж 60 діб до відвантаження.

Стаття 13.2.10. Рекомендації щодо імпорту з країн, що вважаються небезпечними відносно ХКГ

Для сперми

Ветеринарні органи країн-імпортерів мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що тварини-донори:

1. не мали клінічних ознак ХКГ у день збору сперми;
2. були піддані серологічному дослідженню на ХКГ з негативним результатом впродовж 30 діб, що передували збору.

Стаття 13.2.11. Рекомендації щодо імпорту з країн, що вважаються небезпечними відносно ХКГ

Для м'яса кроликів домашніх

Ветеринарні органи країн-імпортерів мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що м'ясо походить від тварин, що:

1. утримувалися в господарстві, де не було зареєстровано жодного випадку ХКГ впродовж 60 діб до транспортування на схвалену бійню/скотобійню;
2. були піддані передзабійному огляду на наявність ХКГ з негативними результатами;
3. не мали ознак ураження ХКГ при посмертному огляді.

Стаття 13.2.12. Рекомендації щодо імпорту з країн, безпечних відносно ХКГ

Для необроблених шкурок

Ветеринарні органи країн-імпортерів мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що шкурки походять від кроликів, що утримувалися в країні, безпечній відносно ХКГ, щонайменше 60 діб до забою.

Стаття 13.2.13. Рекомендації щодо імпорту з країн, що вважаються небезпечними відносно ХКГ

Для шкурок

Ветеринарні органи країн-імпортерів мають вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що шкурки піддавалися висушуванню впродовж щонайменше одного місяця та обробці на основі формаліну шляхом обприскування у концентрації 3% чи фумігації, проведеної не пізніше аніж за сім діб до відвантаження.

nb: вперше прийнято в 1992 році; останнє оновлення прийнято у 2024 році.