Глава 5.6.

Глава 5.6. ПРИКОРДОННІ ПОСТИ ТА КАРАНТИННІ СТАНЦІЇ В КРАЇНІ-ІМПОРТЕРІ

Стаття 5.6.1.

1. Країни та їх ветеринарні органи мають, за можливості, мають вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб прикордонні пости та карантинні станції на їх території мали бути правильно організовані та достатньо оснащені для запровадження заходів, рекомендованих у Наземному кодексі.

2. Кожен прикордонний пост та карантинна станція мають бути забезпечені усім необхідним для годівлі та напування тварин.

Стаття 5.6.2.

У випадку, коли обсяг міжнародної торгівлі та епізоотичний стан потребують наявності на прикордонних постах та карантинних станціях власної ветеринарної служби, із належними їй персоналом, приміщеннями та обладнанням, аби бути спроможними:

1. проводити клінічний огляд тварин, відбирати зразки матеріалів для діагностичних досліджень від живих тварин та їх трупів, хворих чи підозрілих в зараженні тварин та відбирати підозрювані у зараженні зразки продукції тваринного походження;

2. виявляти та ізолювати хворих та підозрюваних у зараженні тварин;

3. проводити дезінфекції, а, за потреби й дезінвазії транспортних засобів, що використовуються для переміщення тварин і продукції тваринного походження.

Окрім цього, міжнародні порти та аеропорти, в ідеалі, мають бути обладнані пристроями для стерилізації чи спалення відходів та інших, небезпечних для здоров'я тварин, матеріалів.

Виявлення хвороби чи інфекції в імпортованої тварини на карантинній станції, не впливає на стан здоров'я тварин в країні чи зоні.

Стаття 5.6.3.

За необхідності транзиту товарів з метою міжнародної торгівлі аеропорти мають бути облаштовані зонами прямого транзиту, що відповідають вимогам, встановленим ветеринарними органами, для недопущення ризику занесення трансмісивних інфекцій, що передаються комахами.

Стаття 5.6.4.

Ветеринарні органи мають надати штаб-квартирі, а за запитом — і всім зацікавленим країнам:

1. перелік розташованих на їх території прикордонних постів, карантинних станцій, сертифікованих боєнь та складів, що мають дозвіл для участі в міжнародної торгівлі;

2. терміни, необхідні для виконання вимог, пункту 2) Статей 5.7.1. - 5.7.4.;

3. перелік аеропортів із зонами прямого транзиту, що мають відповідний дозвіл ветеринарного органу країни й перебувають під його безпосереднім контролем, куди можуть надходити тварини на коротку тимчасову перетримку перед подальшим транспортуванням до кінцевого пункту призначення.

NOTA BENE: ВПЕРШЕ ПРИЙНЯТА В 1968 РОЦІ; ОСТАННЄ ОНОВЛЕННЯ, ПРИЙНЯТЕ У 2010 РОЦІ.