Світова організація здоров’я тварин (СОЗТ)

Глава 7.4. ВИМУШЕНИЙ ЗАБІЙ ВИРОЩУВАНОЇ РИБИ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ХВОРОБАМИ

Стаття 7.4.1. Сфера застосування

Ці рекомендації ґрунтуються на припущенні, що було прийнято рішення про вимушений забій вирощуваної риби з метою боротьби з хворобами, і стосуються необхідності забезпечення добробуту вирощуваної риби до моменту її загибелі.

Ця глава не охоплює санітарного забою будь-якої вирощуваної риби як частини сільськогосподарської діяльності з метою сортування, класифікації чи захворюваності.

Слід також звернути увагу на вказівки, наведені в наступних главах Водного кодексу: Глава 4.6. Планування заходів за надзвичайної події; Глава 4.8. Поводження, утилізація й перероблення відходів водних тварин; Глава 5.5. Контроль ризиків для здоров'я водних тварин, пов'язаних з переміщенням водних тварин; Глава 7.2. Добробут вирощуваної риби при переміщенні й Глава 7.3. Аспекти добробуту, при оглушенні й забої риби, вирощуваної для споживання людиною.

Стаття 7.4.2. Загальні принципи

1. Питання добробуту риб мають розглядатися в рамках планів заходів за надзвичайної події для боротьби з хворобами (див. Главу 4.6.).
2. Метод забою слід обирати з урахуванням вимог щодо добробуту риби й біозахисту, а також вимог щодо безпеки персоналу.
3. Методи, що використовуються для умертвіння риби з метою боротьби з хворобами мають призводити до негайної смерті чи втрати свідомості, що триває до її загибелі; якщо втрата свідомості настає не миттєво, індукція втрати свідомості не має не має викликати аверсивної реакції чи бути якомога м’якшою й не спричиняти болю, стресу чи стражданням риби, яких можна уникнути.
4. Методи, описані в Главі 7.3. також можуть бути використані для боротьби з хворобами.
5. Деякі методи, рекомендовані для боротьби з хворобами (наприклад, передозування анестетиків, мацерація), можуть зробити рибу непридатною для споживання людиною, і це має бути зазначено в планів заходів за надзвичайної події.
6. Залежно від події, екстрений вимушений забій риби може здійснюватися на місці або після переміщення риби до схваленого підприємства для забою.

Стаття 7.4.3. Оперативні вказівки щодо постраждалих приміщень і схвалених підприємств для забою

1. Під час забою риби слід дотримуватися таких рекомендацій:
   1. Операційні процедури мають бути адаптовані до конкретних обставин на об'єкті й спрямовані на забезпечення добробуту риби й заходів біозахисту, характерних для відповідної хвороби.
   2. Забій риби має бути здійснено негайно відповідним кваліфікованим персоналом з дотриманням протоколів, що стосуються підвищеного біозахисту.
   3. Обробку риби слід звести до мінімуму, щоб запобігти стресовим реакціям і поширенню цієї хвороби. Це слід робити відповідно до описаних нижче статей.
   4. Методи, що використовуються для забою риби, мають позбавляти її свідомості до моменту смерті чи її забою в найкоротші терміни, й не спричиняти болю, стресу чи стражданням риби, яких можна уникнути.
   5. Необхідно постійно контролювати процедури, щоб забезпечити їх постійну ефективність щодо параметрів біозахисту й добробуту риб.
   6. Стандартні операційні процедури (СОП) мають бути доступними й дотримуватися на місцях.
2. Процедури вимушеного забою риби на забрудненій ділянці з метою боротьби з хворобами мають бути розроблені оператором й схвалені компетентним органом з урахуванням вимог щодо добробуту риби й біозахисту, а також безпеки персоналу, а також враховувати такі елементи:
   1. обробка й переміщення риби;
   2. вид, кількість, вік і розмір риби, що підлягає знищенню;
   3. методи забою риби;
   4. наявність анестетиків, придатних для забою риби;
   5. обладнання, необхідне для забою риби;
   6. потенційні регуляторні проблеми (наприклад, пов’язані з використанням анестетиків, придатних для забою риби);
   7. наявність поблизу інших закладів аквакультури;
   8. утилізація мертвої риби (відповідно до положень Глава 4.8.).

Стаття 7.4.4. Навички й обов'язки оперативної групи

Оперативна група відповідає за планування, впровадження та звітування по забій риби.

1. Лідер групи
   1. Навички
   1. Здатність оцінювати добробут риби, зокрема щодо ефективності обраних і використовуваних методів оглушення й забою, щоб виявити та усунути будь-які недоліки;
   2. здатність оцінювати ризики для біозахисту та заходи щодо зменшення ризиків, що застосовуються для запобігання поширенню хвороб;
   3. здатність керувати всіма заходами на об'єкті та своєчасно отримувати результат;
   4. усвідомлення психологічного впливу забою на рибоводів, учасників команди та широку громадськість;
   5. навички ефективної комунікації.

2. Обов'язки

1. Визначення найбільш відповідних методів забою, щоб гарантувати, що рибу забивають без непотрібного болю чи страждань, збалансовуючи міркування біозахисту;
2. планування загальних робіт на забрудненій ділянці;
3. визначення та врахування вимог щодо добробуту риб, пов'язаних із добробутом риб, безпекою оператора та біозахистом;
4. організація, інформування та управління групою людей з метою сприяння забою відповідної риби відповідно до заходів передбачених в державному плані заходів за надзвичайної події при боротьбі з хворобами;
5. визначення необхідної матеріально-технічної бази;
6. контроль операцій із забезпечення відповідності вимогам добробуту риби, безпеки оператора й біозахисту;
7. інформування органів влади про хід виконання заходів і виявлені проблеми;
8. підготовка підсумкових звітів про методи забою, використані в операції, та їх вплив на добробут риби й подальші результати біозахисту. Звіт має зберігатися в архіві й бути доступним впродовж періоду часу, визначеного компетентним органом;
9. перевірка небезпечних об'єктів на місцях з позиції необхідності їх вимушеного забою.
2. Місцевий персонал, відповідальний за забій риби
   1. Навички
      
      1. Конкретні знання про риб, їх поведінку й довкілля;
      2. навчені й компетентні в поводженні з рибою, процедурах оглушення й забою;
      3. навчені й компетентні в експлуатації та обслуговуванні обладнання.
   2. Обов'язки
      1. Забезпечувати забій риби за допомогою ефективних методів оглушення й забою;
      2. допомагати керівнику групи за потреби;
      3. забезпечити за потреби проектування й будівництво тимчасових споруд для перероблення риби.

Стаття 7.4.5. Забій шляхом передозування анестетиків

У цій статті йдеться про методи забою шляхом передозування анестетика.

1. Використання анестетиків
   1. Анестетики, що використовуються для забою риби, мають ефективно викликати забій риби, а не лише проявляти анестетичну дію.
   2. Оператори, використовуючи ці анестетики, мають переконатися, що концентрація розчину у воді, до якої його буде додано, і що якість води відповідає виду риби, що підлягає забою й життєвій її стадії.
   3. Рибу слід тримати в розчині анестетика до настання загибелі.
2. Переваги
   1. Одночасно можна вбити велику партію риби.
   2. Не потрібно жодних маніпуляцій, до загибелі риби.
   3. Використання анестетиків є неінвазивним методом забою, що зменшує ризики біозахисту.
3. Недоліки
   1. Метод не завжди призводить до загибелі риби, наприклад, внаслідок зменшення концентрації розчину анестетика при тривалому застосуванні. За таких обставин рибу під наркозом слід забити до того, як вона прийде до тями.
   2. Деякі анестетики здатні викликати тимчасову аверсивну реакцію у риби.
   3. Особливу увагу слід приділяти підготовці й використанню очищеної води, а також утилізації води чи мертвої риби, обробленої анестетиком.

Стаття 7.4.6. Механічні методи забою

1. Обезголовлення
   1. Обезголовлення за допомогою гострого інструменту, такого як гільйотина чи ніж, може бути застосоване, але йому має передувати оглушення чи анестезія, за потреби.
   2. Необхідне обладнання слід утримувати в належному робочому стані.
   3. Забруднення робочої зони кров'ю, біологічними рідинами й іншими органічними речовинами може становити ризик для біозахисту і є основним недоліком цього методу.
2. Механічне подрібнення
   1. Подрібнення за допомогою механічного пристрою з обертовими лезами чи виступами розчавлює й викликає негайну загибель «зелених ікринок» й «ікринок з очима». Це ідеальний спосіб обробки такого матеріалу. Дозволяє швидко знищити велику кількість ікринок/мальків риби.
   2. Метод потребує спеціального обладнання, що необхідно підтримувати у відмінному робочому стані. Матеріал для подрібнення, необхідно подавати в пристрій зі швидкістю, що підтримує нормальну швидкість обертання обертових лез з повною робочою швидкістю, а швидкість обертання не була нижчою за критичну швидкість, визначену виробником.
   3. Забруднення робочої зони кров'ю, біологічними рідинами та іншими органічними матеріалами може становити ризик для біозахисту і є основним недоліком цього методу.

nb: вперше прийнято у 2012 році; останнє оновлення прийнято у 2013 році.