Рекомендації щодо протидії біологічним загрозам, захист та особливості реагування

Передовий досвід

Методичний посібник (рекомендації) щодо протидії біологічним загрозам, захист та особливості реагування, підготовлений національними консультантами ФАО: Оксаною Юрченко, Олександром Ревнівцевим, Віталієм Башинським, Сергієм Хоменком та Володимиром Поліщуком під редакцією Дмитра Приходька та Андрія Розстального.

Авторський колектив висловлює щиру подяку Василю Говгері за його особисту підтримку і сприяння у підготовці цих матеріалів та проведенні імітаційних вправ для фахівців компетентного органу.

Консультантами та експертами ФАО (ООН) підготовлена серія методичних рекомендацій щодо планування ветеринарних заходів, офіційного ветеринарного нагляду, моніторингу і контролю хвороб тварин, запобігання випадків їх масового отруєння, сприяння ліквідації наслідків війни й стихійного лиха із жертвами серед тварин та участі ветеринарів і параветеринарних фахівців в розслідуванні прецедентів на підконтрольних їм об'єктах і територіях, а також протидії біологічним загрозам, захист та особливості реагування.

Зважаючи, що особливості та порядок планування ветеринарних заходів, зміна стану територій безпечних відносно хвороб, здійснення контрольно-наглядових процедур, епізоотичне розслідування випадків та спалахів інфекційних хвороб тварин чи інвазій, частково визначені в Законах України (Про ветеринарну медицину та Про захист населення від інфекційних хвороб, а слідчих дій - у Кримінально-процесуальному кодексі України) та інших підзаконних актах, а також міжнародних нормативних документах, то в цих рекомендаціях ми намагались узагальнити підходи та конкретизувати завдання фахівців компетентного органу по протидії хворобам тварин, випадкам їх масового отруєння, сприянню ліквідації наслідків війни і стихійного лиха із жертвами серед тварин та участю ветеринарів і параветеринарних фахівців в розслідуванні прецедентів на підконтрольних їм об'єктах і територіях, а також протидії біологічним загрозам, захисту та особливостям реагування.

---

 Вступ

Будь-який живий організм перебуває у двох станах — стані здоров’я чи захворювання. Стан здоров'я тварини та її добробут здатен проаналізувати, оцінити й визначити лише ветеринар. Наявність в популяції тварин, хоча б однієї підозрілої (з наявністю характерних для інфекційної та/чи інвазійної хвороби, чи отруєння, а також і нехарактерних клінічних ознак відхилення від фізіологічної норми) чи хворої тварини на безпечній відносно хвороби території (населений пункт, домогосподарство чи оператор ринку) призводить до зміни стану цієї території на небезпечну чи навпаки після ліквідації інфекційної хвороби тварин та інвазії й знищення патогенів на всіх забруднених об’єктах та зняття відповідних обмежень. Періодичне епізоотичне обстеження підконтрольних компетентному органу країни територій та об'єктів, заходи діагностики, терапії й профілактики, особливо транскордонних інфекцій (хвороб списку СОЗТ) передбачають обов'язковий моніторинг інфекційних та/чи інвазійних хвороб тварин, планування ветеринарних заходів, державний нагляд і контроль їх виконання та розслідування невідповідностей і прецедентів.

Біологічні загрози, захист й особливості реагування

• Загроза — можливість або неминучість виникнення чогось небезпечного, прикрого, тяжкого для кого-, чого-небудь. Те, що може заподіювати зло чи неприємність. (Загроза — оточення, арешту, поневолення, загибелі, ядерної війни, руйнації, спалаху, затоплення, вторгнення, зараження, захворювання тощо). (Академічний тлумачний словник (1970—1980))
• Загроза біологічна — загроза занесення на безпечну відносно хвороби територію та забруднення патогенами (збудники інфекційних хвороб та інвазій: пріони, віруси, бактерії, рикетсії, хламідії, мікоплазми, найпростіші, грибки, гельмінти, кліщі та інші паразити й токсини) об'єктів середовища життєдіяльності людини та/або тварини (повітря, ґрунту, води, харчових продуктів, кормів, продовольчої сировини, крові та інших біологічних препаратів, медичних та/або ветеринарних інструментів, предметів побуту тощо), зараження живих організмів та переносників і небезпека закріплення патогенів та їх поширення чи розповсюдження в країні, зоні чи компартменті.
• Безпечність — стан, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує. Техніка захисту — технічні умови й засоби, які усувають небезпеку, запобігають небезпеці. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 137.)
• Безпека біологічна (біобезпека) — безперервний процес оцінки та управління ризиком, спрямований на запобігання і мінімізацію ризиків мікробного зараження, здатного викликати захворювання людей та/або тварин чи внаслідок якого тварини втрачають племінну, чи продуктивну цінність та придатність для іншого використання.

Враховуючи масштаби території країни, широкий спектр біологічних загроз в умовах сьогодення, потреби оперативного реагування та прийняття адекватних управлінських рішень, що здатні мінімізувати втрати та швидко відновити функціональність постраждалих територій та/чи об’єктів і суб’єктів. Тобто, здатність протистояти біологічній загрозі потребує специфічних знань та відповідних навичок у персоналу на всіх рівнях управлінських структур, включаючи комунікацію, алгоритми поведінки та шаблони реагування, матриці пресреліз та сценарії наукового обґрунтування висновків; чіткої, злагодженої координації міжвідомчих зусиль по протидії виклику, з можливістю залучення резервів: людських, матеріальних та фінансових; наявності ресурсів, транспортних засобів чи суден, каналів спілкування та обміну даними, інструментів оперативного аналізу подій та підготовлених фахівців здатних швидко оцінити стан по ходу протидії та ефективно вжитих заходів, наділених повноваженнями щодо коригування хибних алгоритмів, на основі передового досвіду, передового досвіду і сучасних технологій.

Часта зміна урядів в країні, з перепідпорядкуванням компетентного органу, а відповідно і нормативної бази, структури, штатної чисельності персоналу знецінює всі намагання об’єктивної оцінки цих загроз та планування заходів на перспективу.

Широкий спектр біологічних загроз в умовах сьогодення, рефлексивність оперативного реагування та прийняття управлінських рішень, здатних мінімізувати втрати й швидко відновити функціональність постраждалих територій та об’єктів вселяє песимізм у відношенні здатності адекватно протидіяти цим викликам.

Складність залучення кращих фахівців країни та міжнародних галузевих експертів на мізерні посадові оклади до органів виконавчої влади, у наукові та освітні установи, призводить до втрати та деградації інтелектуального потенціалу в цій сфері, а відсутність можливості використання сучасного інструментарію та технологій протидії спонукає до пошуку альтернативних рішень.

Доцільним є залучення до цієї експертної, наукової та навчальної діяльності незалежної, проектно-орієнтованої експертної структури (неприбуткової організації), що за природою своєї багатопрофільної діяльності матиме високу концентрацію фахівців різних напрямків, як державного, так і недержавного сегмента та в перспективі залучатиме міжнародних експертів. Її адаптивне сучасне управління, актуальні зв'язки та знання, і будуть здатні проаналізувати та оцінювати поточні біологічні загрози, випадки та спалахи інфекційних хвороб тварин та інвазій, харчових токсикоінфекцій та кормових отруєнь, ареали поширення патогенів, використовуючи у протидії цим загрозам — як передові технології, так і протимікробних агентів. Фахівці визначених керівниками дотичних відомств (Національна академія аграрних наук України, Міністерство охорони здоров’я України, Центр громадського здоров’я МОЗ України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Держпродспоживслужба України, Держлісагентство України, Держрибагентство України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба захисту України, Служба зовнішньої розвідки України), за участю представників асоціацій операторів ринку, референтних лабораторій, провідних науково-дослідних установ та навчальних закладів, на чолі з Радою експертів зроблять аналіз (оцінять прецеденти, що відбуваються в країні, програми офіційного контролю і передовий досвід) та визначать пріоритети, як щодо невідкладних заходів (скоригувавши алгоритми протидії), так і на перспективу (внесенням змін в навчання персоналу та запровадження нових підходів).

Виконуючи лише дорадчу функцію, така експертна організація радикально розширить можливості державних структур і, залежно від набутого авторитету, зможе більшою чи меншою мірою впливати на прийняття державних управлінських рішень. Проектна організація фінансуватиметься з різних джерел, за потребою, а не орієнтуватиметься лише на державний бюджет. Усталені світові стандарти прозорості й інформаційної безпеки дозволять державним й громадським організаціям адекватно оцінювати порядок прийняття рішень і нівелювати можливі недружні впливи на експертні висновки.

Одним з пріоритетів діяльності цієї організації має стати запобігання занесенню патогенів в країну (моніторинг особливо небезпечних для України збудників транскордонних хвороб, поліпшення стратегії програми офіційного контролю на кордоні, шляхах міграції птахів і звірів, локалізація та поетапна ліквідація природно вогнищевих ареалів патогенів, паразитів та членистоногих, здатних до перенесення збудників хвороб), оперативне виявлення небезпеки біологічного характеру (система раннього виявлення та сповіщення, з верифікацією спалахів місцевими експертами), швидка локалізація (створення шаблонів алгоритмів уніфікованих дій персоналу під час загрози, випадку чи спалаху інфекційної та/чи інвазійної хвороби) та ефективна ліквідація патогенів чи іншої загрози (шаблон реагування на відповідний ступінь небезпеки), а також:

• розподіл небезпеки за ступенем загрози (наприклад: високо контагіозні (заразні) - високо патогенні, високо контагіозні – низько патогенні, низько контагіозні – високо патогенні) та створення шаблонів реагування (для кожної категорії);
• підготовка шаблону та щорічне оновлення (згідно з методикою СОЗТ) Планів заходів на випадок надзвичайної події у випадку біологічної загрози (виходячи з переліку актуальних загроз) та методична допомога персоналу відповідних служб;
• сценарії відпрацювання міжвідомчих взаємодій (імітаційні вправи та польові навчання за участі керівників дотичних відомств, їх персоналу та експертів).

Підготовка фахівців (польових бригад залучених до слідчих дій) з епізоотичного розслідування спалахів інфекційних хвороб тварин та інвазій (навчання персоналу: слідчі, інспектори та фахівці за напрямками: біологія, епідеміологія, епізоотологія, юриспруденція, психологія тощо – з оцінкою загрози вторгнення біологічного агента та ймовірних збитків внаслідок ввезення на територію України товарів, хімічних, біологічних і радіоактивних речовин, відходів та інших вантажів, небезпечних для життя та здоров'я людей та/чи тварин), їх навчання сучасних методів досліджень, обстеженню об’єктів, збору критичних даних, основам статистичного аналізу баз даних (транспортних засобів чи суден, системи ідентифікації тварин та переміщення тварин, продукції тваринного походження, патогенів, результатів лабораторних досліджень, профілактичних вакцинацій тощо), оцінюванню результатів, підготовці пресрелізів з науково обґрунтованою інтерпретацією висновків щодо події, застосуванню спеціального обладнання та інструментів (для досліджень, лабораторного потенціалу, експрес-методів та діагностичних тестів, засобів дезактивації та знезараження об’єктів тощо), у рамках повноважень, для підготовки керівництву зважених оперативних управлінських рішень у випадку загроз поширення чи розповсюдження небезпеки. Як похідне, це регулярна перепідготовка фахівців та персоналу залученого до протидії біологічним загрозам, формування резерву таких фахівців шляхом залучення до навчання студентів старших курсів (теорія і практика, імітаційні навчання й польові заняття).

Завдання аналітиків – обробка даних (контактні дані галузевих фахівців, які у цей час працюють та/чи перебувають на відповідній території, тобто, фахівців, яких можливо за потреби залучити до роботи; дані про чисельність населення на відповідній території, популяцію тварин (поголів’я тварин наявне в операторів ринку та домогосподарствах); дані про особливості ландшафту та об’єкти в історичному аспекті, транспортні магістралі, природно вогнищеві біотопи тощо). Розрахунок і коригування даних формування резервів дезінфекційних засобів, горючих матеріалів, місць та об’ємів для безпечного поховання побічних продуктів за надзвичайної події відносно стану здоров'я тварин всіма власниками тварин, операторами ринку тварин та продукції тваринного походження. Оптимізація, погодження і затвердження маршрутів переміщення контамінованих об’єктів, об’їзних шляхів на час обмежень, моніторинг подій, публікацій у ЗМІ, аналіз ризиків та створення альтернативних рішень.

Стан здоров'я тварин за надзвичайної події

Поняття «звичайного стану» не є формальною юридичною категорією, але може використовуватись для опису стабільного стану справ у країні, за відсутності надзвичайних подій, що потребують особливого режиму правління.

У звичайному стані права та свободи громадян діють в повному обсязі відповідно до конституції та законів країни, а органи влади здійснюють свої повноваження відповідно до загальноприйнятих норм і процедур. Звичайний стан передбачає стабільність, правопорядок та функціонування державних установ в рамках звичайних правил та процесів.

За надзвичайних подій, пов'язаних з біологічними загрозами чи зміною стану здоров'я тварин — це тимчасовий правовий режим, що запроваджується в країні чи певних її регіонах для захисту населення й інтересів країни за надзвичайної події масштаб, якої перевищує можливості місцевих органів влади та потребує залучення додаткових ресурсів.

Такі події можуть включати природні катастрофи, епідемії й епізоотії, військові загрози, масові заворушення тощо, що створюють небезпеку для життя і здоров'я людей і тварин, а також для біозахисту країни й економіки.

За надзвичайних обставин зазвичай передбачається посилення контролю й обмеження деяких прав і свобод громадян, посилення ролі органів влади, зокрема органів внутрішніх справ, армії, поліції та інших структур, забезпечення додаткових повноважень для органів управління та оперативного реагування на загрози.

За надзвичайних обставин відносно стану здоров'я тварин, зазвичай, передбачено запровадження певних обмежень, на певний строк відносно переміщення тварин, продукції тваринного походження й побічних продуктів на відповідних небезпечних об'єктах і територіях та їх скасування, по завершенні небезпеки чи стабілізації стану здоров'я тварин. Запровадження та скасування обмежень за надзвичайної події відносно стану здоров'я тварин відбувається відповідно до чинного законодавства країни (запровадження обмежень чи карантину).

Адже, за надзвичайної події відносно стану здоров'я тварин здебільшого можливо запобігти, зарання передбачивши ймовірність їх виникнення чи пом’якшити наслідки їх негативного впливу — маючи навички управління, тобто ідентифікації небезпеки, оцінювання ризику, управління ризиком та інформування про ризик, а також чіткі алгоритми міжвідомчої взаємодії та навчений персонал.

СОЗТ наголошує на чотирьох компонентах призначених для зменшення біологічної загрози: управління станом здоров'я тварин за надзвичайної події, моніторингом хвороб, функціонуванням надійних лабораторій в країні й ветеринарного законодавства. Стала система управління за надзвичайної події відносно стану здоров'я тварин, що дозволяє швидко та ефективно реагувати на події, пов’язані з навмисним чи випадковим вивільненням, чи занесенням біологічних патогенів, включаючи найбільш відповідне технічне реагування за надзвичайної події відносно стану здоров'я тварин, що закладається в основу забезпечення безперервності бізнесу.

Біологічні загрози становлять значний ризик для безпеки здоров’я у світі, оскільки здатні заподіяти масштабні збитки незалежно від кордонів країни, а, зважаючи на те, що більшість інфекційних хвороб людей є зоонозними, посилення зусиль щодо пом’якшення всіх видів загроз хвороб тварин є важливим для безпеки здоров’я у світі.

Що потребує інвестицій в Україні?

Здоров'я та продовження тривалості життя — найвища цінність і перепона цьому, із тих, що людство здатне подолати — інтоксикації, інфекції й інвазії.

Адже, в новій концепції єдиного підходу до здоров'я, тварин не варто лікувати — потрібно лиш створити умови за яких вони не хворіють (подбати про добробут тварин), чи «повернути тварині умови яких її позбавили при одомашненні».

Інвестувати варто в технології, що здатні поєднати: персонал (його кваліфікацію — знання й уміння), моніторинг (спостереження й нагляд), лабораторії (надаючи перевагу експрес-методам діагностики) з раціональним управлінням (де правлять глузд з доцільністю).

Пріоритет наступний:

Найперше — це біофабрики й ветсанзаводи (планово-збиткові підприємства), по-друге — у заміну алгоритмів управління, й, по-третє — у відповідальність власників тварин через систему страхування (відсутня в Україні, а це здатне стати основою мінімізації ризиків).

Доцільно ще було б створити центр по протидії викликам в сільському господарстві — структуру, що аналізує ризики в т.ч. у відношенні інфекцій. Такого «мозкового центру» ще немає в Україні — ні в наукових колах, а ні в силових структурах, а SAT2 є й уже на горизонті (ФАО повідомляє про спалахи Ящуру серотип SAT2, зареєстровані на Близькому Сході та в Західній Євразії), і тут ми майже безпорадні, оскільки «банк вакцин» порожній, а Україна — країна безпечна відносно Ящуру без вакцинації, і втрата цього стану майже катастрофічна по затратах на його відновлення.

Варто було б інвестувати також і в досвід застосування недооціненого ще сьогодні інструменту «компартментів», як основи мінімізації ризиків для зрілого бізнесу. А також в практику аграрної освіти у т.ч. ветеринарної — успішні приклади вже відпрацьовано у попередніх спільних проєктах протидії АЧС (проекти технічної допомоги ФАО/ЄБРР та UP-10), а також варто скористатися потенціалом EFSA по протидії інфекціям — залучивши кращих експертів для аудиту наслідків вторгнення та визначення елементів для коригування.

On-line ресурси й інструменти, якими варто скористатись:

• Нова світова інформаційна система охорони здоров’я тварин, відома як СОЗТ-ВІСЗТ, що складається з двох компонентів:
  • системи раннього сповіщення з метою інформування міжнародної спільноти шляхом "повідомлень" про відповідні епізоотичні події, що сталися в країнах-учасницях СОЗТ,
    та
  • процедури повідомлень з метою моніторингу хвороб, віднесених до списку СОЗТ (наявність чи відсутність) в країні-учасниці СОЗТ впродовж якогось часу.
• Світова інформаційна система FAO/AGAH «EMPRES-i+»
• Епідеміологічний метод дослідження
• Метод оцінки систем епідеміологічного нагляду
• Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні
• Картахенський протокол про біозахист до Конвенції про біологічне різноманіття
• Підходи ФАО щодо екстреного реагування
• Використання інструментів епіднагляду за надзвичайної події (методи та види нагляду)
• Європейська комісія з контролю за Ящуром (EuFMD)
• Вебінструменти спостереження, дизайну, оцінки RISKSUR
• Нагляд на основі ризиків SANTERO
• Системи моніторингу стану здоров'я тварин з урахуванням факторів ризику (РИЗИКСУР)
• Система запобігання надзвичайним подіям (СЗНП)
• Інноваційна система контролю EpiCore - сприяє виявленню і підтвердженню спалахів інфекційних хвороб швидше, аніж традиційні методи інформування та дозволяє оперативно виявляти спалахи інфекційних хвороб у світі, поєднавши світову мережу експертів зі здоров'я людей і тварин на безпечній інформаційній онлайн-платформі, сприяючи прискоренню швидкості реагування та зменшуючи таким чином чисельність епідемій та епізоотій заради захисту життя. EpiCore - це партнерство між Skoll Global Threats Funds, HealthMap, ProMED-mail Міжнародного товариства інфекційних хвороб і TEPHINET.
• Web-інструменти спостереження — призначені для здійснення оцінки системи нагляду або ж окремих її компонентів.
• EpiCollect.net - ресурс для генерації форм (анкет) на сайті проекту для збору даних, включає веб- і мобільний додаток Epicollect +. Дані збираються (в тому числі GPS і засобів масової інформації) з використанням декількох телефонів і всі дані можуть бути переглянуті централізовано (на Google Maps / у вигляді таблиць / діаграм). Наприклад: Журнал реєстрації й карта відбору зразків АЧС. Журнал реєстрації й карта розташування пасік в Україні та Журнал анкетування по проекту UP-10.
• Прості, надійні й потужні інструменти для збору даних KoBoToolbox включає веб- і мобільний додаток KoBoCollect. Наприклад: Карта відбору зразків.